Розв’язання
1. Ідентифікуємо змінні моделі:
— рівноважна кількість споживання продукту, ендогенна змінна;
— ціна за одиницю продукції, ендогенна змінна;
–– дохід на душу населення, екзогенна змінна;
–– витрати на виробництво одиниці продукції, екзогенна змінна.
Функція попиту: 
.
Функція пропозиції: 
.
Умова ринкової рівноваги: 
.
2. Специфікуємо модель на основі системи одночасових структурних рівнянь:
;
;
.
Цю систему одночасових структурних рівнянь можна переписати у вигляді:
;
.
3. Розглянемо умови ідентифікованості кожного рівняння моделі:
3.1. 
;
;
;
, звідси перше рівняння системи є точноідентифікованим.
3.2. 
;
;
;
, звідси друге рівняння системи є також точно ідентифікованим.
Оскільки обидва рівняння системи є точно ідентифікованими, то оцінку параметрів моделі можна виконати непрямим методом найменших квадратів.
4. Оцінимо параметри моделі НМНК.
4.1. Перейдемо від структурної до приведеної форми рівнянь. Для цього в другому рівнянні замість підставимо вираз у правій частині першого рівняння.
Запишемо:
(1); (1)
(2). (2)
Підставимо значення 
у друге рівняння, звідси:
;
;
;
.
Розділимо обидві частини рівняння на 
та отримаємо:
.
Замінимо
;
;
.
У результаті отримаємо друге рівняння моделі в приведеній формі:
.
А тепер значення структурного рівняння 
(2) підставимо в перше рівняння моделі (1) і наведемо його у приведеній форми.
;
.
Перенесемо 
в ліву частину рівняння:
.
Розділимо обидві частини рівняння на 
і отримаємо:
.
Замінимо:
;
;
.
У результаті отримаємо перше рівняння моделі в приведеній формі:
.
Таким чином, економетрична модель у приведеній формі:
;
.
Оцінимо параметри кожного рівняння цієї моделі за методом 1МНК:
.
Стандартні помилки:
;
.
.
Стандартні помилки:
;
.
Перейдемо від приведеної форми до структурної. Для цього розв’яжемо систему рівнянь:
,
де
;
;
.
Звідси:
;
.
Перемноживши матриці, одержимо систему рівнянь:
.
Ця система містить шість невідомих параметрів. Виразивши два з них через два інші (друге та третє рівняння) перейдемо до системи чотирьох лінійних рівнянь з чотирма невідомими. Розв’язавши її, знайдемо невідомі параметри економетричної моделі в структурній формі.
Отримати економетричні рівняння в структурній формі можна також виключивши змінну 
з першого рівняння в приведеній формі та 
з другого.
Визначимо з другого рівняння приведеної форми моделі:
;
;
.
Підставимо це значення в перше рівняння приведеної форми моделі:
Звідси: 
.
Визначимо з першого рівняння приведеної форми моделі:
;
;
.
Підставимо це значення в друге рівняння приведеної форми моделі:
;
Звідси 
.
Таким чином, економетрична модель у структурній формі запишеться так:
;
.
Визначимо коефіцієнти еластичності:
;
;
.
На основі коефіцієнтів еластичності можна зробити висновок, що при зростанні ціни на 1 % рівноважна кількість споживання продукту збільшиться на 0,016 %. При збільшенні доходу на 1 % рівноважна кількість споживання збільшиться на 0,298 %. Зростання затрат на виробництво на1% сприятиме зниженню ціни на 1,07%.
Серед цих співвідношень лише друге, яке характеризує зв’язок між доходом і кількістю споживання, може відповідати реальним умовам. Перше та третє співвідношення не відповідають теоретичним уявленням про цей зв’язок. На практиці, як правило, він має протилежний напрямок. Зростання цін може знижувати споживання, а збільшення затрат на виробництво буде сприяти зростанню цін, а не навпаки. Але тут треба мати на увазі, що дані розглянутого прикладу є умовними, які використані для відпрацювання методики використання НМНК.