Розв’язання
Оператор оцінювання Дарбіна
Дарбін запропонував впорядковувати вектор пояснювальної змінної у порядку зростання і ввів як інструментальну змінну порядковий номер (ранг), тобто числа 1, 2, 3, 4 ... n. Метод Дарбіна можна застосовувати й тоді, коли модель містить декілька пояснювальних змінних. У цьому випадку спочатку знаходять відхилення значень кожної змінної від свого середнього значення, потім ці відхилення впорядковуються в порядку зростання і кожному з них присвоюється порядковий номер.
Приклад 7.3. На основі даних, які наведені у табл. 7.3, необхідно побудувати економетричну модель, що характеризує залежність витрат на харчування від загальних затрат.
7.3. Вихідні та розрахункові дані для побудови економетричної моделі
Рік | 1-й | 2-й | 3-й | 4-й | 5-й | 6-й | 7-й | 8-й |
Загальні затрати ![]() | ||||||||
Витрати на харчування Y | 21,8 | 47,3 | 33,4 | 50,3 | 66,0 | 66,9 | 81,0 | 106,0 |
Вказівка Зважаючи на те, що вихідні дані базуються на соціологічних бюджетних дослідженнях, вони можуть мати помилки виміру.
1. Ідентифікуємо змінні.
Y — витрати на харчування, залежна змінна;
X — загальні затрати, незалежна змінна.
2. Специфікуємо модель у лінійній формі:
;
.
3. Оцінимо параметри моделі методом інструментальних змінних, використавши оператор Дарбіна для моделі з двома змінними
,
де — інструментальна змінна;
.
3.1. Введемо інструментальну змінну замість незалежної змінної X. Для цього впорядкуємо значення змінної
у порядку зростання (табл. 7.4):
7.4. Впорядкування пояснювальної змінної
Рік | 1-й | 2-й | 3-й | 4-й | 5-й | 6-й | 7-й | 8-й |
![]() | ||||||||
![]() |
3.2. Розрахуємо оцінки параметрів моделі на основі оператора Дарбіна:
;
;
.
4. Економетрична модель має вигляд:
.
Оцінку параметрів цієї моделі можна трактувати так: при збільшенні доходу на одиницю граничне зростання витрат на харчування становить 0,344 одиниці. Наявність вільного члена моделі (оцінка параметра
) свідчить про те, що існують інші чинники, крім доходу, які можуть певною мірою формувати витрати на харчування.
5. Розглянемо оцінку параметрів економетричної моделі з декількома пояснювальними змінними на основі методу інструментальних змінних.
Приклад 7.4. Нехай треба побудувати економетричну модель продуктивності праці на основі даних, які наведені у табл. 7.5
7.5. Вихідні та розрахункові дані для побудови економетричної моделі
Номер спостере-ження | Продук-тивність праці
![]() | Фондо-міст-кість
![]() | Затрати на прикладні дослід-ження
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
5,3 | 8,5 | 5,5045 | –1,26 | 0,0418 | 1,5876 | ||
5,5 | 8,8 | 5,6855 | –1,06 | 0,0344 | 1,1236 | ||
5,7 | 8,9 | 5,7376 | –0,86 | 0,0014 | 0,7396 | ||
5,9 | 9,1 | 5,8910 | –0,86 | 0,00008 | 0,4356 | ||
6,2 | 9,3 | 6,0445 | –0,66 | 0,0242 | 0,1296 | ||
6,4 | 9,5 | 6,1733 | –0,36 | 0,0514 | 0,0256 | ||
6,6 | 9,7 | 6,3022 | –0,16 | 0,0886 | 0,0016 | ||
6,7 | 10,1 | 6,5107 | 0,04 | 0,0359 | 0,0196 | ||
6,4 | 10,4 | 6,9616 | 0,14 | 0,0850 | 0,0256 | ||
6,9 | 10,6 | 6,7959 | –0,16 | 0,0108 | 0,1156 | ||
7,0 | 11,3 | 7,1361 | 0,34 | 0,0185 | 0,1936 | ||
7,3 | 11,7 | 7,3200 | 0,44 | 0,0004 | 0,5476 | ||
7,5 | 11,8 | 7,3967 | 0,74 | 0,0107 | 0,8836 | ||
7,4 | 11,9 | 7,4488 | 0,94 | 0,0024 | 0,7056 | ||
7,6 | 12,5 | 7,7616 | 0,84 | 0,0260 | 1,0816 | ||
![]() | 98,4 | 154,1 | 0,4318 | 7,616 |