Одеса 2010

ЛЕКЦИЯ

Значение инвентаризации.

Инвентаризация имеет большое значение для правильного оп­ределения затрат на производство продукции, выполненных ра­бот и оказанных услуг, для сокращения потерь товарно-матери­альных ценностей, предупреждения хищений имущества и т. п.

Она или подтверждает данные бухгалтерского учета, или выявляет неучтенные ценности и допущенные потери, хищения, недостачи. Поэтому при помощи инвентаризации контролируется не только сохранность материальных ценностей, но и проверяются полнота и достоверность данных бухгалтерского учета и отчетности.

ПО КУРСУ «СУДЕБНАЯ БУХГАЛТЕРИЯ»

Тема № 6. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ І ОСНОВИ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Питання лекції:

1. Поняття та зміст економічного аналізу.

2. Прийоми звичайної практики економічного аналізу.

3. Засоби та прийоми, що використовуються тільки з метою виявлення злочину.

4. Методика, розроблена спеціально щодо окремих способів учинення злочинів.

1. Поняття та зміст економічного аналізу.

У судовій бухгалтерії широко застосовується метод еко­номічного аналізу, що є ефективним засобом виявлення еко­номічних невідповідностей, відображених у системі еконо­мічної інформації. Економічний аналіз використовують для оцінки найрізноманітніших явищ господарської діяльності, зафіксованих у таких показниках, як продуктивність праці, собівартість і якість продукції, матеріальні й фінансові ре­сурси підприємства тощо. Економічний аналіз дає мож­ливість розкрити причини господарського характеру відхи­лень від нормальної виробничої діяльності і дати їм об'єк­тивну оцінку. Цей метод ґрунтується на взаємозв'язку і взаємозумовленості різноманітних економічних показ­ників, що мають досить чіткі, добре вивчені характеристи­ки і об'єктивно обумовлені взаємодією реальних процесів, які становлять господарську діяльність підприємства. На­приклад, обсяг виробництва продукції залежить від обсягу матеріально-технічних і трудових ресурсів певного підпри­ємства та ефективності їх використання, а ті у свою чергу впливають на собівартість продукції, величину прибутку та інші показники.

У разі допущення економічних злочинів взаємозв'язок і обумовленість показників порушуються, внаслідок чого економічні невідповідності набувають виразних характери­стик і стають підґрунтям для конкретних висновків. На­приклад, коли робітники ковбасного цеху списують на ви­робництво завищену порівняно з тією, що фактично наді­йшла, кількістю м'яса, а надлишки привласнюють, що призводить до збільшення витрат сировини за умови збере­ження (або зменшення кількості виготовленої продукції). Відтак має місце порушення зв'язку між показниками «об­сяг витрат сировини» і «обсяг виробництва продукції»,

Отже, економічний аналіз дає змогу вчасно виявляти і припиняти розкрадання усіх форм власності, посадові та господарські злочини.

Економічний аналіз— це системне дослідження еконо­мічних показників, що характеризують різноманітні сторо­ни господарювання з метою виявлення економічних невід­повідностей, які відбивають деструктивні відхилення в діяльності підприємства.

У широкому розумінні економічний аналіз — це процес вивчення системи показників, що характеризують госпо­дарську діяльність підприємств, організацій, установ для внутрішніх і зовнішніх користувачів з метою прийняття ними рішень.

Показники господарської діяльності поділяють на кількісні (або об'ємні) та якісні. До перших належать обсяг сировинних, фінансових, трудових ресурсів, обсяг виготов­леної й реалізованої продукції. Другу групу утворюють про­дуктивність праці, собівартість і якість продукції.

Відображені в показниках результати господарської діяльності вивчаються в їхньому взаємозв'язку і взаємозу­мовленості. Не можна, наприклад, робити висновок про збільшення обсягу продукції, що випускається, у зв'язку із змінами її якості. Формуються такі показники у звітності підприємства, яка спрямовується у вищі органи, банки, органи статистики тощо; у звітності структурних підроз­ділів, цехів, що подається керівництву підприємства, а та­кож у самих даних бухгалтерського обліку. Саме на основі підсумкових даних бухгалтерського обліку і заповнюється основна маса звітних показників, навіть більше: заданими бухгалтерського обліку шляхом їхнього спеціального гру­пування й узагальнення може бути знайдено багато інших економічних показників, не передбачених чинними форма­ми звітності, оскільки остання складається за заздалегідь розробленими схемами, що не охоплюють всієї множинності показників,

Економічний аналіз розмежовують на кілька видів. За­лежно від того, хто його здійснює (власники, кредитні організації, правоохоронні органи тощо), його поділяють на відомчий і позавідомчий. За змістом і повнотою дослі­джуваних питань — на локальний і повний, а за методами вивчення об'єкта — на системний, суцільний, вибірковий, кореляційний тощо. Найбільшого поширення набув поділ економічного аналізу на три види залежно від періоду про­ведення: попередній, поточний і наступний.Попередній аналіз передує упорядкуванню економічних і фінансових планів розвитку, поточний здійснюється в процесі виконан­ня цих планів, а наступний призначений для вивчення ре­зультатів і оцінки господарської діяльності підприємств, установ і організацій за певний період часу. Завданням по­переднього аналізу є визначення оптимальних розмірів най­важливіших виробничих показників (обсяг випуску та реа­лізації продукції, собівартість). Поточний економічний аналіз проводиться з метою повсякденного контролю за хо­дом виконання планових завдань. Його здійснюють праців­ники: фінансових, економічних, бухгалтерського відділів, економісти цехів і структурних підрозділів, майстри, на­чальники дільниць та інші посадові особи.

Можливість глибокого і всебічного вивчення економіки підприємства, об'єктивної оцінки роботи його структурних підрозділів дає наступний аналіз.

Вихідна інформація. Зазвичай використовувана для ана­лізу господарської діяльності, може поділятися на три гру­пи: 1) дані контрольних та інших органів: матеріали ревізій і документальних перевірок, висновки кредитних, фінан­сових і аудиторських структур, висновки і пропозиції ви­щих органів, 2) дані самого підприємства: планові докумен­ти, що містять розрахунки та обґрунтування ефективності намічених заходів, первинна облікова документація, зве де­на інформація, звітність (річна й поточна); 3) додаткові дані матеріалів виробничих нарад, засідань профспілкового орга­ну, зборів трудового колективу, матеріали засобів масової інформації й ін.

Для аналізу використовуються й інші дані, що розширю­ють і поглиблюють характеристику окремих сторін діяль­ності підприємства.

Під час здійснення аналізу економічних показників мо­жуть бути виявлені ознаки порушення планової, бюджет­ної, фінансової і кошторисної дисциплін, факти нераціо­нального і нецільового використання державних коштів та інші обставини у вигляді невідповідностей різноманітних економічних показників.

У найзагальнішому вигляді ці невідповідності можуть виступати як: порушення економічних зв'язків у системі показників (обсяги витрати сировини і випущеної про­дукції); порушення економічних зв'язків показників під­приємства зовнішнього середовища; вияв аналогічних зв'яз­ків у економічних показниках підприємства.

Для виявлення подібних невідповідностей можуть засто­совуватися як загальні методи, поширені в звичайній прак­тиці економічного аналізу, так і методи аналізу, що засто­совуються під час розслідування економічних злочинів.

2. Прийоми звичайної практики економічного аналізу.

Найпоширенішими у звичайній практиці є: порівняння звітних показників із плановими, із звітами за попередні періоди, з аналогічними показниками інших, родинних підприємств; обчислення середніх і відносних величин для наступних порівнянь (виробіток продукції, заробітна пла­та і кількість відпрацьованих одним робітником днів за один місяць, квартал, витрата сировини, матеріалів, електрое­нергії в середньому на одиницю вироблюваної продукції тощо); попереднє групування підприємств або їхніх підроз­ділів за якісно однорідними, ознаками із метою порівняння аналогічних показників для оцінки результатів, досягнутих у процесі господарської діяльності кожним окремим підпри­ємством, та інші.

Порівняння — один із найпоширеніших прийомів еко­номічного аналізу. У процесі розслідування розкрадань, наприклад, застосовують порівняння первинних документів окремих підрозділів і структур. Для цього організовується зустрічна перевірка рахунків-фактур, накладних та інших документів, вилучених у підприємств, пов'язаних госпо­дарськими зв'язками. Використовується також порівнян­ня документальних даних із фактичними залишками товар­но-матеріальних цінностей; фактичних витрат сировини на одиницю продукції з нормами витрат на вироби відповідно до сертифіката якості тощо.

Будь-які правопорушення, як і дії щодо їх приховання, неминуче відбиваються в економічних показниках; наприклад — у вигляді динаміки показників або невідповідностей в економічних показниках, що може трактуватися як озна­ка злочину. Розкрадання матеріалів, скажімо, виявляєть­ся у вигляді збільшення матеріаломісткості виробів. Проте економічна невідповідність може бути зумовлена й багать­ма іншими причинами, не пов'язаними із злочинними або умисними діями. Необхідно відповідально підходити до ви­користання матеріалів відомчого аналізу в практиці попе­редження і виявлення злочинів. У разі недостатності пер­винної інформації в ході розслідування можуть братися до уваги лише чітко виражені й досить стійкі, характерні для найтиповіших способів злочинів, тенденції невідповіднос­тей між економічними показниками. Розгляньмо деякі з та­ких тенденцій.

Перша — наростання суми втрат порівняно з попередні­ми періодами за одночасного зниження розміру збитку, що відшкодовується посадовими особами. Під виглядом втрат (списання на псування, усушку тощо за завищеними нор­мами або в значних розмірах внаслідок неналежних умов зберігання тощо) часом приховують розкрадання»

Друга — систематичне погіршення рентабельності під­приємства порівняно з попередніми періодами показників (зростання собівартості продукції під виглядом виробничих витрат тощо) або показників дотримання фінансової дисцип­ліни (збільшення наднормативних запасів товарно-матері­альних цінностей, незатребуваної дебіторської заборгова­ності І Т.До).

Третя — помітні диспропорції між взаємозалежними об'ємними показниками» Наприклад, занадто великий об­сяг будівельних робіт за порівняно малих витрат матері­алів, значний пробіг автомашин за невеликої витрати паль­ного тощо.

Четверта — невідповідності між звітними показниками кількох тотожних за родом діяльності підприємств. На­приклад, великі витрати сировини на одиницю продукції на одному із підприємств галузі, заниження технологічних норм тощо.