Соціально –культурного життя.

Основні напрямки державного управління в сфері

План

Соціального розвитку і культури.

Лекція 18. Адміністративно-правове регулювання у сфері

18.1. Основні напрямки державного управління в сфері соціально –

культурного життя.

18.2. Управління охороною здоров`я.

18.3. Управління освітою і наукою України.

18.4. Управління соціально – культурною сферою.

Соціально-культурна сфера - це сфера духовного (нематеріального за своїм характером) життя людей, пов'язана з їх освітою, вихованням, інтелектуально-культурним розвитком, охороною їх здоров'я, соціальним забезпеченням та задоволенням інших соціально-культурних потреб людини.

За Конституцією об'єктами державного управління в сфері соціально-культурного життя виступають суспільні відносини, що складаються в галузях:

• охорони здоров'я, фізкультури і спорту;

• освіти і науки;

• культури і мистецтва;

• праці та соціального захисту населення.

Крім Верховної Ради України як органу держави, що законодавчо врегульовує відносини в соціально-культурній сфері, суттєву роль в управлінні цією сферою відіграє Президент України та Кабінет Міністрів України як державні органи, які здійснюють загагальне керівництво соціально-культурним будівництвом в державі.

Кабінет Міністрів України через підвідомчі йому органи виконавчої влади, Президент України через свій Секретаріат забезпечують:

реалізацію політики держави у соціально-культурній сфері;

створює умови для функціонування достатньої мережі державних соціально-культурних закладів та установ різноманітного призначення з урахуванням регіональних особливостей;

здійснює фінансове та матеріально-технічне забезпечення цих організацій;

сприяє відповідній підготовці кадрів для галузей цієї сфери;

організовує розробку та реалізацію національних (загальнодержавних) та регіональних програм соціально-культурного розвитку;

здійснює координацію діяльності окремих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у названій сфері та ін.

Відповідно до чинного законодавства певні повноваження в соціально-культурній сфері мають місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Безпосередньо ж державне управління в сфері соціально-культурного будівництва здійснюють уповноважені на те центральні органи виконавчої влади та їх регіональні структурні підрозділи.

До системи центральних органів виконавчої влади у сфері соціально-культурного будівництва відносяться:

- міністерства:

освіти і науки;

культури і мистецтв;

охорони здоров'я;

праці та соціальної політики;

державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України;

інформаційної політики, телебачення і радіомовлення;

молодіжної політики, спорту і туризму;

у справах релігій;

у справах ветеранів;

Вища атестаційна комісія;

Пенсійний фонд.

Зміст і характер функцій управління, форм та методів управлінської діяльності у сфері соціально-культурного будівництва мають свої особливості. Тут переважно застосовуються методи переконання, загальноорганізаційного, рекомендаційного та стимулюючого характеру, творчого спонукання, матеріального та морального заохочення тощо.