Рівновага споживача
Функція корисності. Гранична корисність. Закон спадної корисності
Кожній з кривих байдужості можна поставити у відповідність деяке число, зо допомогою якого всі криві байдужості можна проранжуванти. Чим число більше, тим кращим є набір.
Числове значення асоційоване з кожним набором зветься загальною корисністю.
Функція корисності – це формула, яка описує загальну корисність кожного набору.
Функція корисності, яка відноситься до кривих байдужості називається порядковою, вона дозволяє асоціювати певне число одиниць корисності з кожним набором і дозволяє оцінити корисність від них.
При аналізі кривих байдужості порівняння наборів товарів може здійснюватись за допомогою двох методів:
1. кардинальний – це система, яка асоціює певне числове значення з кожним набором товарів.
2. ординальний – система, яка визначає, якому з двох наборів товарів споживач віддає перевагу.
Неокласична задача споживача:
Точка називається станом рівноваги, якщо вона відповідає ситуації в якій споживач не має стимулів для придбання іншого набору.
Стан рівноваги задовольняє двом умовам:
1. точка розташована на бюджетному обмеженні;
2. оптимальний набір надає споживачеві максимальне задоволення.
Знаходження точки рівноваги:
- нахил бюджетного обмеження
=>
Оптимальний набір називається внутрішнім розв’язком, якщо точка рівноваги знаходиться в середині першого квадрату, тобто
і
.
Якщо оптимальний набір містить лише один товар, то такий розв’язок називається кутовим і для нього не виконується.
![]() |
Алгоритм пошуку стану рівноваги:
1. Функція корисності задано аналітично:
, де
- гранична корисність (
,
)
2. Товари замінники:
Оптимальний розв’язок:
=>
3. Товари доповнення:
4. Шкідливі товари. Споживач витрачатиме всі свої гроші на придбання товарів, які йому подобаються.
5.
![]() |
Дискретні товари. Перебір
6. Товари, що споживаються окремо
![]() |
Гранична корисність ( ) – це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.
,
.
Гранична корисність товару або послуг, яка припадає на одиницю грошових засобів, витрачених на нього, в рівноважному наборі повинна бути однаковою. Згідно з законом спадної граничної корисності, величина граничної корисності має тенденцію зменшуватись по мірі збільшення товару, що споживається.
Сукупна корисність (Total utility) зростає в процесі споживання, але зростає все меншою і меншою мірою.
Висновки:
1) кожен споживач робить свій вибір таким чином, щоб одержати максимальну користь у відповідності з наявним доходом та цінами на продукцію;
2) споживач може проранжувати всі набори (за аксіомою повноти) і в своєму виборі бути послідовним (аксіома транзитивності), але надасть перевагу з більшою кількістю товару (гіпотеза про ненасиченість);
3) граничний рівень заміщення вимірює бажання споживача замінити один продукт іншим і дорівнює нахилу кривої байдужості.
4) Гранична корисність кожного товару, яка припадає на одиницю грошових запасів, у стані рівноваги однакова.
Порівняльна статика (ПС)
![]() |
Поняття «порівняльна статика»
Процес порівняння двох рівноваг одержав назву «порівняльної статики»
Метод ПС – це процедура порівняння двох рівноваг без аналізу динаміки того, як саме споживач переходить з одного стану рівноваги до іншого.
Аналіз ПС – дозволяє зручно передати як буде поводити себе споживач в різних ситуаціях і визначити криві споживацького попиту.
Розглянемо споживача, який вибирає між товарами та
. В точці
він спожив набір
. Припустимо, що
зменшується внаслідок чого споживач реоптимізує власний набір переходячи до точки
(рис. 1). Аналіз переходу від точки
до
є задачею ПС.