Надання невідкладної допомоги при асфіксії

Гострий небезпечний для життя стан, обумовлений повним припиненням надходження кисню в легені та накопиченням вуглекислоти в організмі називається асфіксією. У результаті порушення газообміну в легенях до клітин головного мозку припиняється надходження кисню, розвивається кисневе голодування, і людина втрачає свідомість. Після цього, внаслідок загибелі головного мозку і кисневого голодування, відбувається зупинка серця, і настає смерть [19, с. 455].

Асфіксія може бути результатом стискання дихальних шляхів, частіше гортані, трахеї (задушення), заповнення дихальних шляхів водою (утоплення), блювотними масами, слизом, закупорка входу в гортань сторонніми тілами, запавшим язиком, паралічу дихального центру в результаті дії токсичних речовин (отрута, чадний газ) чи травми головного мозку (електричний шок, блискавка, травми головного мозку, поранення тощо). Нерідко асфіксія розвивається у дітей при набряку гортані внаслідок інфекційних захворювань дифтерії, грипу, ангіни [17, с. 27].

Утоплення − гострий патологічний стан, який розвинувся при випадковому або навмисному занурюванні в рідину (головним чином в воду), що заважає або повністю припиняє газообмін з повітряним середовищем [34, с. 360].

Людина при утопленні швидко втрачає свідомість і через 3 − 5 хвилин може настати смерть. Рятуючи людину, слід підпливти до неї ззаду і схопити за волосся або під руки. Перевернувши її обличчям догори, пливуть до берега. Негайно викликають швидку допомогу, розстібають одяг й видаляють з дихальних шляхів воду або пісок. Для цього той, хто надає допомогу, кладе потерпілого животом на свою ногу, зігнуту в колінному суглобі й енергійно натискує їй на спину (рис. 11.31).

Рис. 11.31. Методи видалення води з дихальних шляхів при утопленні.

Коли вода витече, негайно, повернувши постраждалого на спину, починають проводити штучну вентиляцію легень рот до рота або рот до носа і непрямий масаж серця, доки не з’явиться самостійне дихання і серцебиття. До прибуття швидкої допомоги постраждалого знімають мокрий одяг, тіло розтирають руками, зігрівають, дають пити чай [36, с. 538-539].