Ентеробіоз

Збудником ентеробіозу є круглі черв’яки − гострики. Самиця має довжину 9 − 12 мм і шиловидно загострений хвостовий кінець. У самця завдовжки 3 − 5 мм хвостовий кінець спірально загнутий. Гострики паразитують у великій кількості в нижньому відділі тонкої та у верхньому відділі товстої кишок, в червоподібному відростку, живуть 3 − 1 − 4 тижні. Самиця виповзає з відхідника і відкладає в періанальних складках до 10 − 12 тис, яєць, які через 4 − 5 год дозрівають. Відкладання яєць, яке відбувається звичайно вночі, спричинює сильний свербіж. При почухуванні шкіри навколо відхідника дитина забруднює руки, які стають джерелом повторного зараження. Діти можуть заражатися від дорослих через забруднені речі домашнього вжитку, їжу, повітря в приміщенні.

Гострики механічно пошкоджують стінки кишок і токсично впливають на організм [13, с. 276].

Основні клінічні прояви. При незначній інвазії прояви захворювання можуть бути відсутніми. Рання стадія ентеробіозу не описана. Дитина стає дратівливою, погано спить, скаржиться на біль у животі, втрачають в вазі. Погіршується апетит. У випорожненнях з’являється слиз, іноді кров. Розчухування шкіри може призвести до екземи, гнійничкових висипань, абсцесів, нічне нетримання сечі. Ентеробіоз − одна з причин хронічного апендициту. У деяких дітей він є безсимптомним [6, с. 217].

Діагноз ентеробіозу ставлять на основі анамнезу, виявлення яєць у зіскобі з періанальних складок або гостриків у фекаліях.

Лікуванняпри ентеробіозі проводять мебендазолом, піперазину адипінатом, можна застосовувати і декаріс (левамізол). Ефективним засобом при ентеробіозі є первиній памоат, який протипоказаний при захворюваннях печінки, нирок, кишок. Можна призначити на ніч очисні клізми, додаючи 1/4 чайної ложки натрію гідрокарбонату на склянку води [19, с. 205].

Профілактикаентеребіозу ґрунтується на старанному дотриманні правил особистої гігієни. Щоб запобігти самозараженню, дитині слід давати на ніч чисті, пропрасовані гарячою праскою трусики з резинкою, 2 рази на день підмивати її водою з милом, коротко стригти нігті, навчити мити руки перед їдою, після користування туалетом. Усіх членів сім’ї обстежують на ентеробіоз, своєчасно проводять лікування. Санітарно-гігієнічних заходів досить для вилікування легких форм ентеробіозу. У дитячих закладах треба систематично проводити вологе прибирання, мити іграшки, горщики, унітази окропом,

старанне миття рук перед їдою, після користування туалетом, після контакту з тваринами, із землею. Перед вживанням сирі фрукти і овочі слід мити холодною водою і обливати окропом. Продукти треба оберігати від мух.

Важлива роль належить санітарно-освітній роботі серед батьків, дітей дошкільного віку [11, с. 654].