Основні клінічні симптоми при захворюванні органів кровообігу

До основних клінічних проявів, характерних для патології органів кровообігу, належать біль у ділянці серця або за грудниною, серцебиття, задишка, серцева астма, набряк легень, хронічний застій у легенях, застійне збільшення печінки, набряки, ціаноз.

Біль у ділянці серця і за грудниною. Це найпоширеніша скарга хворих з патологією органів кровообігу. Біль може бути різним за характером, локалізацією, іррадіацією, умовами виникнення і локалізації больового синдрому. У ділянці серця біль виникає при функціональних і органічних ураженнях серця. Найбільш небезпечний біль, пов’язаний з гострою ішемією міокарда. Він може бути проявом інфаркту міокарда, кардіогенного шоку, передвісником раптової коронарної смерті.

Серцебиття є одним з досить постійних симптомів серцевої недостатності. Воно виникає рефлекторно і компенсує недостатній ударний об’єм крові збільшенням числа серцевих скорочень за хвилину. Ритм серцевої діяльності правильний, якщо скорочення серця здійснюються ритмічно з частотою 60 − 80 за 1 хв. Здорова людина не відчуває биття власного серця. Якщо ж вона його відчуває у вигляді болісного відчуття, то це вказує на певні відхилення в роботі серця. Є й фізіологічні коливання частоти серцевих скорочень (ЧСС). У жінок серцевих скорочень на 7 − 8 за 1 хв більше, ніж у чоловіків. Ритм серцевої діяльності прискорюється після приймання їжі та на висоті вдиху. При помірному фізичному чи психоемоційному навантаженні ЧСС збільшується до 90 − 120 за 1 хв, а при великих навантаженнях − до 100 − 150 за 1 хв. При переході людини з положення лежачи в положення стоячи ЧСС збільшується на 6 − 8 ударів за 1 хв [24, с. 157-158].

ЧСС понад 80 − 90 за 1 хв (тахікардія) характерна для:

− захворювань органів кровообігу: ішемічної хвороби серця, ендокардитів, міокардитів, перикардитів, кардіоміопатій, вад серця, серцевої і судинної недостатності;

− підвищення температури тіла;

− дифузного токсичного зобу;

− туберкульозу;

− анемій;

− синдрому легеневого серця тощо.

ЧСС менше як 60 за 1 хв (брадикардія) спостерігається при:

− порушеннях провідності серця;

− гіпотиреозі, мікседемі;

− аортальному стенозі;

− голодуванні, кахексії;

− сильному болю (печінкова, ниркова, свинцева коліки);

− менінгіті, пухлинах мозку; передозуванні ліків.

Задишка. Це частий і ранній симптом захворювання органів кровообігу. Розвитку задишки сприяє підвищення тиску в капілярах легень, збільшення рівня СО₂ в організмі, що пов’язано зі зниженням скоротливої функції лівого шлуночка. Найчастіше вона спостерігається при гіпертонічній хворобі, міокардитах, деяких серцевих вадах, гломерулонефритах. Нерідко серцева астма є еквівалентом больового нападу при інфаркті міокарда.

Ціаноз (синюшність). Є одним з ранніх проявів серцевої недостатності. Ціаноз найбільше виявляється на пальцях рук, ніг, губах, кінчику носа, тобто в тих місцях, де швидкість кровообігу сповільнена. У тяжких випадках виникає тотальний ціаноз. При захворюванні серця ціаноз холодний, на відміну від легеневого ціанозу, який теплий на дотик.

Набряки. Частіше виникають на ногах, у поперековій ділянці, на передній черевній стінці. Набрякова рідина скупчується в порожнині перикарда, плевральній і черевній порожнинах. У тяжких випадках спостерігається анасарка.

Кашель є частою ознакою захворювання органів кровообігу. Він може бути сухим (набряк слизової оболонки бронхів) або вологим. Мокротиння зазвичай слизисте, іноді з домішкою крові (мітральний стеноз).

Для захворювань органів кровообігу характерний також рум’янець на щоках, ціаноз (блакитно-фіолетове забарвлення) губ, кінчика носа, вушних часточок [3, с. 75-79].