Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей
Завдання для самостійної роботи
Контрольні запитання.
1. Які дози лікарських препаратів ви знаєте?
2. Що таке мінімальна токсична доза лікарського препарату?
3. Які лікарські препарати відносяться до твердих форм?
4. Що називається збором. Як дозуються і випускаються збори?
5. Краплі і їх застосування.
6. З чого складається і як застосовується мазь?
7. З чого складається і як застосовується паста?
8. Склад супозиторіїв та правила їх застосування?
9. Назвіть шляхи введення лікарських препаратів до організму людини.
10. Розкажіть про способи зовнішнього застосування лікарських препаратів.
11. Які переваги і недоліки перорального способу введення ліків?
12. Як правильно ввести краплі в очі, вухо, ніс?
13. Назвіть переваги парентерального способу введення ліків.
14. Набряк Квінке; причини, клінічні прояви.
15. Синдром Лайелла; етіологія, патогенез, клінічна картина.
16. Анафілактичний шок; причини, клінічна картина, невідкладна допомога.
Підготуйте реферати на тему: „Побічний вплив лікарських препаратів на організм людини”.
ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
Органи дихання виконують життєво необхідну функцію − постачають в організмі кисень і видаляють шкідливу для нього вуглекислоту. Без кисню неможливий обмін речовин в організмі. Дитина швидко росте, має інтенсивний обмін речовин, тому потреба в кисні у неї приблизно в 2 рази більша, ніж у дорослого. Через це органи дихання функціонують посилено. Процес дихання складний. У ньому беруть участь крім легень та повітроносних шляхів м’язи грудної клітки (дихальні м’язи), кістковий апарат грудної клітки, діафрагма (перетинка, що відокремлює грудну порожнину від черевної). Дихання регулюється нервовою системою, яка у дітей, особливо раннього віку, ще нестійка. Збудливість дихального центру контролюється корою великого мозку і ступенем насичення крові вуглекислотою [19, с. 177].
Анатомічні особливості органів дихання і грудної клітки зумовлюють у немовлят поверхневий характер дихання, його більшу частоту, аритмію, неправильне чергування пауз між вдихом і видихом. Глибина дихання (абсолютна ємність), тобто кількість повітря що вдихається, у новонародженого значно менша, ніж у наступні періоди дитячого віку та у дорослих. З віком ємність дихального акту збільшується. Частота дихань у дитини тим вища, чим вона менша (табл. 4.1) [6, с. 55].
У дітей раннього віку потреба в кисні велика (підвищений обмін), тому поверхневий характер дихання компенсується його частотою. Новонароджена дитина перебуває ніби в стані постійної задишки (фізіологічна задишка новонароджених).
Таблиця 4.1