О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко «Теорія держави і права. Академічний курс». Підручник. Київ Юрінком Інтер, 2006

[5] О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко «Теорія держави і права. Академічний курс». Підручник. Київ Юрінком Інтер, 2006

[6] Правознавство: підручник /за ред. Настюка М. - Львів: Світ, 1995. c.21

[7] Правознавство: підручник /за ред. Настюка М. - Львів: Світ, 1995. c.23

[8] О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко «Теорія держави і права. Академічний курс». Підручник. Київ Юрінком Інтер, 2006 – Поняття та значення накуи

[9] «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.

[10] Брук С.И. Население мира. Этнодемографический справочник.- М., 1981, 1986;

[11] Валентей Д.И. Демографические науки в системе знаний о народонаселении // Экономические науки.- 1976 - №9 – с. 19-26.

[12] За матеріалами Доценко Ю.М., Мішогло Г.О. «Економічна і соціальна географія світу», Київ-2000

[13] http://www.ellada.spb.ru/?p=101

[14] http://ancientrome.ru/

[15] http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000017/st042.shtml

[16] Петровский Н. С., Матвеев В. В. Египет — сын тысячелетий / Струве В. В.. — Ленинград : Госиздат. детлит. Минпрос. РСФСР, 1959. — 291 с. — 30000 прим.(рос.)

[17] http://oi.uchicago.edu/gallery/asp_meso_babylon/

[18] http://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/PERSIYA_DREVNYAYA_TSIVILIZATSIYA.html

[19] Вольфґанґ Шивельбуш. Смаки раю: Соціяльна історія прянощів, збудників і дурманів / Пер. з нім. Ю.Прохаська. - К.: "Критика", 2007. - 256 с.

[20] http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=74364;

[22] Поппер К. Открытое общество и его враги. т. I. Чары Платона. М., 1992. Аристотель. Политика. СПб. 1994.

[23] Левада Ю.А. Некоторые проблемы системного анализа общества в научном наследии К.Маркса // Маркс и социология. Информационный бюллетень ССА. N 3. М., 1968. С.78-79.

[24] Юридичні терміни. Тлумачний словник / В. Г. Гончаренко, П. П. Андрушко, Т. П. Бозанова та ін.; За ред. В. Г. Гончаренка. — 2-ге вид., стереотип. — К.: Либідь, 2004. — с. 65.

[25] Компроміс (від лат. compromissum – угода, згода) – згода, порозуміння з політичним противником, що досягнуті шляхом взаємних поступок.

[26] Толера́нтність — здатність індивіда сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань. Толерантність має свій діапазон, виходячи за який індивід втрачає можливість для нормального існування. Це також стосується і більших утворень; громада, нація, етнос,жидівська раса.

[27] Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989

[28] Філіп Рено «Правова держава», Часопис «Дух і Літера», Національний університет «Києво-Могилянська академія».

[29] Карре де Мальберг Внесок до загальної теорії держави, с. 231)

[30] Козаков В. М. Становлення та розвиток соціально-ціннісних засад державного управління в Україні. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 – теорія та історія державного управління. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2008.

[31] Аксіолóгія (від грец. αξια­—цінність) ­— наука про цінності, учення про природу духовних, моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв'язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини; розділ філософії

[36] Основы государства и права./Под редакцией проф. Кошарова В.В./- Х.,1994. Стор. 210.

[37] http://cyclop.com.ua/content/view/1245/58/1/18/

[38] Women Pirates and the Politics of the Jolly Roger (book), вид. 1st (1997) (English), Black Rose Books Ltd.. ISBN 1-55164-058-9

[39] Венгеров А. Б. Теория государства и права / А. Б. Венгеров. – М. :Юристъ, 1998. – С. 173.

[40] Кудря В. С. Функции правового государства, находящегося в становлении (на примере Российской Федерации) : дис.... канд. юрид. наук / В. С. Кудря. – М. : МГИУ, 2005. – C. 50;

[41] Черноголовкин Н. В. Функции советского государства в период развернутого строительства коммунизма / Н. В. Черноголовкин. – М. : Юрид.лит., 1960. – С. 10;

[42] Денисов А. И. Советское государство: возникновение, развитие, сущность и функции / А. И. Денисов. – М. : Моск. гос. ун-т, 1967. – С. 134;

[43] Жигулёнков М. В. К вопросу о классификации функций государства / М.В. Жигуленков // Право и политика. – 2002. – № 8. – С. 18

[44] Сырых В. М. Теория государства и права : учеб. пособие / В. М. Сырых. – М. : Юристъ, 1998. – С. 27

[45] Теория государства и права: Курс лекций / под ред. Н. И. Матузоваи А. В. Малько. – М. : Юристъ, 1997. – С. 62.

[46] ЗУ Про державну службу (ст.2) м.Київ, 16 грудня 1993 року N 3723-XII

[47] КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.164) 28.12.1960 (див. текст) ( Кодекс втратив чинність, крім Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком (Додаток до Кодексу) на підставі Кодексу N 2341-III від 05.04.2001 - набуває чинності з 01.09.2001 )

[48] Парадигма (грец. paradeigma - приклад, зразок) –

1) поняття античної і середньовічної філософії, що характеризує сферу вічних ідей як прототип, зразок, відповідно до якого бог-деміург створює світ сущого;

2) у сучасній філософії науки - система теоретичних, методологічних і аксіологічних установок, які взяті за зразок розв’язування наукових задач і які поділяють всі члени наукового співтовариства;

3) система форм, уявлень та цінностей одного поняття, які відображають його видозміну, історичний шлях, заради досягнення ідеального поняття.

Термін "парадигма" у філософію науки уперше впровадив позитивіст Густав Бергман, однак справжній пріоритет у його використанні і поширенні належить Томасу Куну. У своїй книзі "Структура наукових революцій" (1962) Кун говорить про можливості виділення двох основних аспектів парадигми: епістемічного й соціального. У епістемічному плані парадигма - це сукупність фундаментальних знань, цінностей, переконань і технічних прийомів, що виступають як зразок наукової діяльності. У соціальному - парадигма характеризується через поділяюче її конкретне наукове співтовариство, цілісність і границі якого вона визначає.

Існування парадигми, на думку Куна, пов'язане з періодами нормальної науки, у рамках яких вони виконують проєктивно-програмувальну і селективно-заборонну функції. Зміну парадигми здійснюють за допомогою наукових революцій, що пов'язано зі своєрідним ґештальт-перемиканням наукового співтовариства на нову систему світогляду й цінностей. Критика надмірного соціологізму і психологізму в розумінні парадигма спонукала Куна конкретизувати свою позицію за допомогою введення поняття "дисциплінарної матриці", синонімічного епістемічному контекстові парадигми. Структура дисциплінарної матриці містить:

1. символічні узагальнення, що становлять формальний апарат і мову, характерну для конкретної наукової дисципліни;

2. метафізичні компоненти, що визначають найбільш фундаментальні теоретичні і методологічні принципи світорозуміння;

3. цінності, що задають панівні ідеали і норми побудови й обґрунтування наукового знання.

Поняття парадигми у пізніх роботах Куна пов'язане в більшому ступені з характеристикою інтеґральних соціально-психологічних аспектів наукового співтовариства. Разом з тим, у рамках сучасної філософії науки поняття парадигми виявилося більш продуктивним при описі еталонних теоретико-методологічних основ наукового пошуку.

[49] Конституційна юстиція в механізмі легітимації державної влади: зарубіжний та вітчизняний досвід, Ковальчук Віталій Богданович

[50] Berger, P. L. and T. Luckmann (1966), The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge, Anchor Books, Garden City, NY

[51] Матузов Н. И., Малько А. В. Теория государства и права. — М.: Юрисгь, 1997. — С. 155

[52] Функції української держави та її правові основи // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2004. — № 1.

[53] Теория государства и права. — М.: Юрисгь, 2002. — С. 255—258.

[54] Радько Т. Н., Толстик В. А. Функции права. — Нижний Новгород: Интелсервис, 1995. — С. 2, 18 та ін.

[55] Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії. — К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. — С. 50—51.

[56] Евдокимов В. А. Украйна в условиях глобализации // Глобализация, государство, право, XXI век. — М., 2004. — С. 57—58.

[57] Ст. 8 Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України, Ківалова, Харитонової , 2005

[58] Железняк H. А. Поняття державної правової політики та її загальна характеристика

[59] Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. — Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. — с.340.

[60] Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. — К.: Атіка. — 2001. с. 125.

[61] Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. — Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. — с. 299

[62] Дворникова Оксана Александровна. «Административный прецедент в системе источников права: теоретико-правовое исследование». Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Москва 2009 г.

[63] quasi - квазі - це латинський префікс, що означає «схожий на»

[64] Літ.: Маліновський А.А. Шляхи забезпечення верховенства закона//Радянська юстиція, 1991, № 17.Маліновський А.А.

[65] Див.: Тимчасовий Регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. №915 //Офіційний вісник України. – 2000. - №24

[66] Див.: Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами” від 20 грудня 1997 р. №442 //Офіційний вісник України. — 1998. — №2. — С. 47

[67] Див.: Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження правил торгівлі у розстрочку” від 1 липня 1998 р. №997 //Офіційний вісник України. — 1998. — №27. — С. 45

[68] Див.: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 травня 2000 р. №764 “Про визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Кабінету Міністрів України з питань надання пільг суб’єктам господарської діяльності

[69] Див.: Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 року №586-XIV. —Відомості Верховної Ради . — 1999. — №20-21. — ст.190) (Із наступними змінами)

[70] Тетяна КАРНАУХ, кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри галузевих правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія»

[71] Постанова Президії ВРУ «Про впорядкування організації і здійснення законодавчого процесу Верховною Радою України» від 31 жовтня 1994 року N 180/94-ПВ

[72] Указ Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного обнародування нормативно-правових актів і набрання ними чинності».