Види юридичної відповідальності
Відповідно до правовідновлючої і каральної (штрафної) функцій виділяють правовідновлюючу і каральну (штрафну) відповідальність.
У разі застосування до особи примусових заходів охоронного (карального) характеру діє принцип презумпції невинності, тобто припущення, відповідно до якого обвинувачений вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку. Це важлива конституційна гарантія охорони прав особи, що виключає необгрунтоване обвинувачення і осуд.
Види юридичної відповідальності залежно від галузевої структури права:
Конституційна (юридична підстава — Конституція) – настає за порушення норм Конституції України. Маючи високий ступінь нормативної концентрації та ціннісної орієнтації, норми Конституції є нормами прямої дії. Питання про притягнення суб'єкта (фізичної або юридичної особи} до конституційно-правової відповідальності вирішується судом.
Матеріальна (юридична підстава — КЗпПУ) – настає за вчинене майнове правопорушення, шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації робітниками та службовцями при виконанні ними своїх трудових обов'язків. При тягає до відповідальності адміністрація підприємства.
Захід матеріальної відповідальності — грошове стягнення.
Правозастосовний акт — наказ.
Дисциплінарна (юридична підстава — КЗпПУ) – накладається адміністрацією підприємств, установ, організацій (особою, що має розпорядчо-дисциплінарну владу над конкретним працівником) внаслідок вчинення дисциплінарних проступків:
1) відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку;
2) в порядку підпорядкованості;
3) відповідно до дисциплінарних статутів і положень.
Реалізується виключно в рамках службової підпорядкованості.
Засоби дисциплінарної відповідальності: догана, пониження в посаді, звільнення.
Правозастосовний акт — наказ.
Адміністративна (юридична підстава — КпАПУ)– накладається за адміністративні правопорушення органами державного управління (органами так званої адміністративної юрисдикції) до осіб, що не підпорядковані їм по службі.
Заходи адміністративної відповідальності — попередження, штраф, адміністративний арешт, позбавлення спеціальних прав (наприклад, прав водія) і т.ін.
Правозастосовний акт — рішення.
Цивільно-правова (юридична підстава — ЦКУ)– настає з моменту правопорушення, невиконання договірного зобов'язання майнового характеру у встановлений строк або виконання неналежним чином, заподіяння позадоговірної шкоди (цивільно-правової проступку) або здоров'ю чи майну особи. Її особливість полягає у добровільному виконанні правопорушником відповідальності без застосування примусових заходів. Державний примус використовується у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних правовідносин. Питання про притягнення суб'єкта (фізичної або юридичної особи) до цивільно-правової відповідальності вирішується судом, арбітражним судом або адміністративними органами держави за заявою учасника правовідносини або потерплого.
Заходи цивільно-правової відповідальності — відшкодування майнових втрат, скасування незаконних угод, штраф, пеня та інші міри, які полягають у примушуванні особи нести негативні майнові наслідки.
Правозастосовний акт — постанова.
Кримінальна (юридична підстава — ККУ) – настає за вчинення злочинів, вичерпний перелік яких міститься в КК кодексі, тобт о встановлюється лише законом, настає з моменту офіційного обвинувачення, реалізується виключно в судовому порядку.
Заходи кримінальної відповідальності — жорсткі заходи кримінального покарання, які впливають на особу винного іпозбавлення волі, виправні роботи без позбавлення волі та ін.; застосовуються лише в судовому порядку.
Правозастосовний акт — вирок.
Види юридичної відповідальності залежно від її функцій:
1. Правовідновлююча (цивільно-правова і матеріальна) — примус, як правило, не виявляється; має місце добровільне виконання правопорушником відповідальності. Державний примус застосовується у разі виникнення конфлікту між учасниками правовідносин;
2. Штрафна (каральна) (кримінально-правова, адміністративно-правова) — примус проявляється:
§ в обмеженні прав особи, яка притягається до відповідальності (позбавлення права обіймати певні посади, позбавлення права керувати автомобілем, тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності тощо);
§ у накладенні додаткових обов'язків обтяжуючого характеру (штраф, встановлення режиму індивідуального ліцензування тощо).