Форми реалізації норм права

Реалізація правових норм у конкретних правовідносинах

Реалізація загальних правових норм поза правовідносинами: активна, пасивна

Дотримання, виконання і використання норм права

Додержання – полягає в утриманні від дій, заборонених юридичними нормами, суворому додержанні встановлених заборон (наприклад, дотримання швидкості руху автомобіля у місті 60 км на годину). Припускає пасивну поведінку суб'єкта — незалежно від його власного бажання.

Виконання – полягає в обов'язковому вчиненні активних дій, що наказуються нормами права в інтересах правомочної сторони, у виконанні обов'язків (наприклад, своєчасне заповнення та подання до податкової інспекції декларації про доходи).

Припускає активну поведінку суб'єкта — незалежно від його власного бажання

Використання – полягає у використанні можливостей, наданих правовими нормами, у здійсненні суб'єктивних прав для задоволення власного інтересу (наприклад, реалізація права на вищу освіту). Припускає як активну, так і пасивну поведінку

Реалізація загальних правових норм поза правовідносинами – це втілення в життя загальних норм, які встановлюють правовий статус і компетенцію суб'єктів права, тобто безпереш­кодне використання суб'єктивних юридичних прав і свідоме ви­конання суб'єктивних юридичних обов'язків – без конкретних зв'язків або відносин між суб'єктами права.

Є дві форми такої реалізації:

ü активна — припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів. Цим правам відповідають обов'язки всіх інших суб'єктів не ро­бити дій, які б могли перешкодити їх здійсненню;

ü пасивна — припускає реалізацію норм, що містять заборо­ни, через утримання суб'єкта віддій, за які встановлюється юри­дична відповідальність. Вона полягає в додержанні обов'язків, не порушенні заборонних норм, узгодженні своєї поведінки зі змістом норм права, які встановлюють юридичну відповідаль­ність.

Реалізація конкретних правових норм у конкретних правовід­носинах – це втілення в реальні відносини конкретних норм права.

Форми реалізації права за суб'єктами такі:

— індивідуальна;

— колективна.

Цивільно-правова форма – заключається в тому, що суб’єкти суспільних відносин, мають можливість реалізовувати свої права згідно закріплених права в законі, шляхом активної дії чи пасивної бездіяльності в формі правовідносин.

Адміністративна форма – полягає в владній та управлінській діяльності щодо реалізацій функцій держави, що закріплюється публічно-правовими нормами.

Форми реалізації права за складністю і характером дій суб'єкта (за участю чи без участі держави) такі:

ü Проста, безпосередня(без участі держави)

ü Складна, опосередкована (за участю держави)

o Додержання;

o Виконання;

o Використання;

o Застосування.