Форми та методи реалізації норм права

Поняття механізму правового регулювання

План

Реалізація норм права. Правозастосування

«Новые законы создают и новые лазейки»

Метазакон Купера

1. Поняття механізму правового регулювання

2. Форми та методи реалізації норм права

2.1.1. Дотримання, виконання і використання норм права

2.2. Реалізація загальних правових норм поза правовідносинами: активна, пасивна

2.3. Реалізація правових норм у конкретних правовідносинах

3. Форми реалізації норм права

4. Застосування норм права: поняття, основні риси та значення в системі правового регулювання

4.1. Стадії правозастосування:

4.2. Вимоги законності обгрунтованості й доцільності в процесі правозастосовної діяльності

4.3. Акти застосування норм права, їх ознаки та відмінність від інших юридичних актів.

4.3.1. Класифікація актів застосування норм права: за суб’єктом прийняття, юридичною формою

5. Прогалини в праві

5.1. Шляхи їх ліквідації

5.1.1. Аналогія закону, субсидіарне застосування правових норм

5.1.2. Аналогія права

Механізм правового регулювання – це система всіх юридичних коштів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин правом.

Елементи (структура) МПР:

а) норми права;

б) юридичні факти й акти застосування права;

в) правовідносини;

г) акти реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Стадії механізму правового регулювання, тобто етапи перекладу нормативності права в упорядкованість суспільних відносин (відповідає структурним елементам МПР):

Обов'язкові:

Стадія формування й дії норм права;

Стадія виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків (правовідносин);

Стадія реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Факультативна:

Стадія застосування права.

Реалізація норм права – це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх практичній діяльності. її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.

Реалізувати нормативні розпорядження, що містяться в законах та інших нормативно-правових актах, означає втілити в життя – у суспільні відносини, поведінку громадян – волю законодавця й інших суб'єктів правотворчості, спрямовану на встановлення правопорядку. Без такої реалізації право втрачає своє соціальне значення і призначення.

Поняття реалізації права охоплює декілька способів і форм впливу на поведінку суб'єктів права.

Є дві форми реалізації:

ü Активна – припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів. Цим правам відповідають обов'язки всіх інших суб'єктів не робити дій, які б могли перешкодити їх здійсненню;

ü Пасивна – припускає реалізацію норм, що містять заборони, через утримання суб'єкта від дій, за які встановлюється юридична відповідальність. Вона полягає в додержанні обов'язків, непорушенні заборонних норм, узгодженні своєї поведінки зі змістом норм права, які встановлюють юридичну відповідальність.

Форми реалізації права за суб'єктами такі:

ü індивідуальна;

ü колективна.