Поняття та характерні риси об’єкта правовідносин

Суб’єктивне право і юридичний обов’язок

Приклад, який встановлює законодавець. Глава 54 ЦКУ договір купівлі-продажу. Стаття 655 ЦКУ визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно кожні правові відносини також містять права та обов’язки, що і складають їх зміст.

Проблема поняття, змісту, класифікації і аналізу інших сторін об'єктів правовідносин має важливе значення, оскіль­ки лише наявність об'єкта права викликає необхідність ви­никнення і здійснення самих правовідносин. Відсутність об'єкта права позбавляє сенсу існування будь-яких право­відносин. У суспільстві немає і не може бути правовідносин не тільки безсуб'єктних, а й безоб'єктних.

Проблема загального визначення поняття «об'єкт право­відносин» завжди привертала увагу дослідників і була пред­метом дискусій. Намагаючись знайти оптимальне і адекват­не рішення і відповісти на загальне питання, що таке об'єкт права, багато з авторів висловлюють не тільки відмінні точ­ки зору, а й ті, що доповнюють одна одну.

У юридичній літературі існують різні трактування об'єк­та правовідносин. Проте у ході тривалої дискусії склали­ся в основному дві концепції — моністична і плюралі­стична. Згідно з першою з них об'єктом правовідносин можуть виступати тільки дії суб'єктів, оскільки саме дії, вчинки людей підлягають регулюванню юридичними нор­мами, і лише людська поведінка здатна реагувати на пра­вовий вплив. Звідси у всіх правовідносин єдиний, загаль­ний об'єкт.

Згідно з другою, більш реалістичною позицією, об'єкти правовідносин настільки різноманітні, наскільки різно­манітні правовідносини, що регулюються правом.

Отже, залежно від характеру і видів правовідносин їх об'єктами виступають:

1. Матеріальні блага (речі, предмети, цінності), харак­терні головним чином для цивільних, майнових правовідно­син (купівля-продаж, дарування, обмін, заповіт тощо).

2. Нематеріальні особисті блага (життя, честь, здоров'я, гідність, свобода, безпека, право на ім'я, недоторканність людини), більшість з яких типові для кримінальних і про­цесуальних правовідносин.

3. Поведінка, дії суб'єктів, різного роду послуги і їх ре­зультати. (Це, головним чином, правовідносини, що скла­даються на основі норм адміністративного права у сфері управління, побутового обслуговування, господарської, куль­турної й іншої діяльності).

4. Продукти духовної творчості (твори літератури, мис­тецтва, живопису, музики, скульптури, а також наукові відкриття, винаходи — все, що є результатом інтелектуаль­ної праці).

5. Цінні папери, офіційні документи (облігації, акції, векселі, гроші, приватизаційні чеки, дипломи, атестати тощо). Вони можуть стати об'єктом правовідносин, що ви­никають при їх втраті, поновленні, оформленні дублікатів. У наш час в країні склався ринок цінних паперів, акції ку­пуються і продаються, тобто вони є об'єктами угод.