Правові презумпції закріплені в нормі права прямо або побічно, отже, розрізняють презумпції прямі й непрямі.

Прямі презумпції чітко і ясно сформульовані в правовій нормі й не вимагають додаткового тлумачення (стандартна формула: «якщо має місце факт Х, то передбачається (уважається, зізнається), що має місце факт В, поки не буде доведене інше», див. наприклад, п. 3 ст. 423 ЦК РФ). Про наявність же непрямої презумпції можна зробити висновок лише піддавши ту або іншу норму граматичному й логічному тлумаченню.

Інший розподіл презумпций, загальноприйняте в теорії права - розподіл їх на спростовні й незаперечні.

Неспростовні презумпції - це закріплене в адміністративно-деліктному законодавстві України припущення про наявність чи відсутність певного факту, який не підлягає сумніву й тому не потребує доведення (наприклад, презумпція адміністративної неделіктоздатності особи віком до 16 років);

Спростовні презумпції - це закріплене в адміністративно-деліктному законодавстві України припущення про наявність чи відсутність певного факту, який має юридичне значення, доки щодо цього факту не буде встановлене інше (наприклад, презумпція невинуватості особи).

Ще одна підстава для класифікації юридичних презумпцій - застосування їх у процесуальних або матеріальних правовідносинах:

Матеріальна презумпція – це високо-ймовірне припущення про наявність чи відсутність юридично значимого факту, що міститься в нормах матеріального права, що може стати наслідком виникнення матеріальних і пов‘язаних з ними відповідних процесуальних правовідносин, що стає необхідним для з‘ясування окремих обставин справи та тягне за собою настання юридично-значимих наслідків.

Процесуальна презумпція, на нашу думку, являє собою регламентоване процесуальним законом припущення про існування факту, що тягне виникнення, зміну або припинення процесуальних правовідносин.

До таких можна віднести презумпційне припущення про необ'єктивність при наявності підстав для відводу: судді, (ст. 20 ЦПК України), секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача (ст. 22 ЦПК України). Презумпція, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, якщо не застосувати до нього відповідного запобіжного засобу (ст.148 КПК України).

Нарешті, останнім є розподіл презумпцій на загально правові або презумпції-принципи (наприклад, знання закону, істинності закону чи нормативно-правового акту, істинності вироку, що вступив у чинність, або рішення суду), міжгалузеві (добропорядності громадян) і галузеві.