Взаємодія права з корпоративними нормами

Поняття корпоративних норм та їх види

До корпоративних норм належать:

норми, що містяться у документах некомерційних, недержавних корпорацій – громадських об'єднань (партій, профспілок, добровільних товариств, що грунтуються на членстві);

норми, що містяться у документах комерційних корпорацій, насамперед тих, що створюються для підприємницької діяльності (господарських товариств, акціонерних товариств, тощо).

Корпоративні норми – правила поведінки, які встановлені в корпорації (підприємстві, установі, організації) для регулювання відносин між людьми, спрямовані на досягнення цілей її функціонування і виражені в її статутах, положеннях, рішеннях.

Види корпоративних норм прямо залежні від видів корпоративних відносин.

Корпоративні відносини – це тільки такі внутрішні відносини, які пов'язані з реалізацією і захистом внутрішньоорганізаційні способами і засобами корпоративних прав і з виконанням корпоративних обов'язків.

Існують такі види відносин: регулятивні відносини, що пов'язані з реалізацією корпоративних прав і виконанням корпоративних обов'язків та охоронні – відносин із захисту суб'єктивних корпоративних прав.

Спільне у корпоративних норм і норм права полягає у тому, що вони:

Ø регулюють типові ситуації або вид відносин, а не окремий випадок чи конкретні суспільні відносини;

Ø мають багаторазове використання, тобто розраховані на багатократне повторення;

Ø мають однаковий неперсоніфікований характер, тобто застосовуються відразу до багатьох, поіменно не вказаних осіб;

Ø викладаються у письмових актах, прийнятих в офіційно встановленому порядку уповноваженими органами (державними органами, з'їздами, конференціями, зборами громадських об'єднань та ін.).

Відмінності між корпоративними нормами і нормами права

Корпоративні норми Норми права
1) встановлюються від імені конкретного об'єднання громадян і виражають волю (інтерес) цього об'єднання; 2) обов'язкові тільки для членів цього об'єднання, тобто мають точну кількісну визначеність; 3) забезпечуються передбаченими внутрішніми організаційними заходами, аж до виключення з членів об'єднання; щодо забезпечення їх державою, то воно може бути тільки опосередкованим; 4) не повинні суперечити нормам права, санкціям, встановленим у нормативно-правових актах; 5) є додатковими стосовно норм права, виданим державою. 1) встановлюються від імені держави і виражають волю всього народу (через поєднання громадських, групових і особистих інтересів); 2) обов'язкові для всіх громадян держави, тобто не мають кількісної визначеності; 3) забезпечуються, крім інших способів, державним примусом; 4) не залежать від змісту корпоративних норм; 5) є основними стосовно корпоративних норм; формулюють загальнообов'язкові (у тому числі для корпорації) санкції.

Юридичне значення корпоративних норм полягає насамперед у тому, що вони визначають правосуб'єктність корпорації. У разі їх порушення є можливість звернутися до компетентних правоохоронних органів. Так, при порушенні положень установчих документів акціонерного товариства, наприклад, про порядок розподілу прибутку, зацікавлений суб'єкт може оскаржити ухвалене рішення у судовому порядку.

На відміну від корпоративних норми, що містяться у статутах політичних партій, не мають правового характеру. Тому винесення рішення про порушення статуту політичною партією оскарженню в судовому порядку не підлягає.

Питання для самоконтролю:

1. Сутність нормативної системи суспільства. Потреба існування даної системи з точки зору психології людини?

2. Поняття і загальні риси соціальних норм, їх класифікація. Чому існує таке різномаїття соціальних норм?

3. Співвідношення правових та інших видів норм. чому норми взаємодіють?

4. Роль та значення моралі. Як мораль впливає на формування офіційного права?

5. Особливості звичаю, які відрізняють його від норм позитивного права. Яким чином звичай проявляє себе в суспільних відносинах?

6. Корпоративні норми та корпоративне право в сучасних правових відносинах?