Поняття і загальні риси соціальних норм, їх класифікація

Нормативна система суспільства як основа його життєдіяльності та дієвості

План

Право в системі соціального нормування

ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО

«Створюйте лише небагато законів, але стежте за тим, щоб вони виконувалися»

Д. Локк

1. Нормативна система суспільства як основа його життєдіяльності та дієвості

2. Поняття і загальні риси соціальних норм, їх класифікація

2.1. Співвідношення правових і технічних норм

3. Мораль як соціальне явище: поняття, зміст і роль у регулюванні суспільних відносин

3.1. Співвідношення права й моралі: спільні та відмінні риси

3.2. Значення права в розвитку та зміцненні моральних засад суспільства

3.3. Роль моралі в підвищенні правової культури, правотворчості, права реалізації, формування поваги до права

4. Звичай у сучасній правовій доктрині та взаємодія його з писаним правом

5. Поняття корпоративних норм та їх види

5.1. Взаємодія права з корпоративними нормами

Нормативна система – це сукупність чинних у суспільстві легітимних норм поведінки, обов’язкових або допустимих, правових, політичних, моральних, писаних та неписаних, базових цінностей і владних приписів.

Для нормативної системи характерна взаємопов’язаність та взаємовідповідність її елементів, здатність впливати на політичні інститути та політичні й соціальні відносини. Як і політична система загалом її нормативна підсистема ієрархічна та структурована.

Всі види норм (норма — це певне правило) можна умовно поділити на дві групи:

Ø соціальні;

Ø технічні.

Технічні норми регулюють діяльність людини, пов'язану з використанням природних ресурсів (норми витрати палива. електроенергії, води та ін.) і знарядь праці.

Соціальні норми регулюють відносини людей один з одним.

Соціальні норми — правила поведінки загального характеру, що складаються у відносинах між людьми в суспільстві в зв'язку з проявом їх волі (інтересу) і забезпечуються різними засобами соціального впливу.

Сутністю соціальних норм є не просто правила, тому що правила існують і в несоціальних утвореннях, таких, скажімо, як математика, граматика, техніка та ін. (технічні норми), а правила чітко вираженого соціального характеру.

Ознаки соціальних норм:

1. Правила (масштаби, зразки, моделі) поведінки регулятивного характеру — соціально-вольові норми, що історично склалися або цілеспрямовано встановлені. Вони спрямовують поведінку людей відповідно до закладеної в нормі ідеальної моделі суспільних відносин, вносять однаковість у регулювання суспільних відносин і формують безупинно діючий механізм типових масштабів поведінки;

2. Правила поведінки загального характеру, тобто такі, що не мають конкретного адресата. Вони розраховані на те, щоб спрямовувати поведінку людей у рамках відносин даного виду; вступають у дію щораз, коли виникають відповідні суспільні відносини;

3. Правила поведінки наказового характеру — загальнообов'язкові. Вони встановлюють заборони, дають еталони поведінки;

4. Правила поведінки, які забезпечуються певними засобами впливу на поведінку людей (звичкою, внутрішнім переконанням, суспільним впливом, державним примусом).

Слід зазначити, що соціальні норми виникають у процесі історичного розвитку і, концентруючи досягнення людства в організації суспільного життя, передаються з покоління в покоління, тобто є спадкоємними.

Класифікувати соціальні норми можна за різними критеріями.

Види соціальних норм за сферами дії:

Ø економічні: регулюють суспільні відносини в сфері економіки, тобто пов'язані з взаємодією форм власності, з виробництвом, розподілом і споживанням матеріальних благ;

Ø політичні: регулюють відносини між класами, націями, Народностями; пов'язані з їх участю в боротьбі за державну владу та у її здійсненні, із взаємовідносинами держави з іншими елементами політичної системи;

Ø релігійні: регулюють відносини в сфері релігії та між різними релігіями, специфічні культові дії, засновані на вірі в існування Бога;

Ø екологічні: регулюють відносини в сфері охорони навколишнього середовища та ін.

Види соціальних норм за регулятивними особливостями:

Ø норми моралі;

Ø норми-звичаї;

Ø норми права;

Ø корпоративні норми (корпорація — лат. corporatio — співтовариство, об'єднання), тобто правила поведінки, які регулюють відносини усередині різних недержавних організацій (громадських — некомерційних і комерційних) між їх членами.

Соціальні норми утворюють єдину систему. Норми права співвідносяться із соціальними як частина з цілим, оскільки вони — важлива, але не одна лише форма регулювання суспільних відносин.

Норми моралі, норми-звичаї, корпоративні й інші норми взаємодіють із принципами і нормами права, знаходять у них одну з необхідних форм свого існування (наприклад, релігійні норми святкування Різдва, Великодня стали правовими).