Функції юридичної науки
Загальнотеоретичні, галузеві, спеціальні, прикладні та інші юридичні науки
Юридичну науку як систему юридичних наук можна представити через структуру — внутрішній поділ на основні групи (види) наук, що знаходяться у взаємному зв'язку:
1) теоретико-історичні (теорія держави і права, історія держави і права — загальна і вітчизняна, історія учень про державу і право);
2) галузеві (державне право, цивільне право, кримінальне право, трудове право, сімейне право, адміністративне право, фінансове право, екологічне право, комерційне право та ін.)
і міжгалузеві (кримінологія, прокурорський нагляд, організація правосуддя);
3) спеціальні прикладні (криміналістика, судова медицина, судова психологія, судова бухгалтерія та ін.). Прикладні науки є комплексними. Для вирішення правових питань вони використовують положення і висновки як юридичних, так і неюридичних наук (фізики, хімії, загальної теорії статистики, медицини та ін.);
4) науки, що вивчають публічне і приватне міжнародне право, конституційне право інших країн та ін..
У складі правознавства історично першими виникли галузеві науки. Теоретико-історичні науки стали результатом вивчення закономірностей правової дійсності, теоретичним узагальненням державно-правових знань, здобутих протягом історії.
У наші дні використовуються результати багатовікових досягнень у царині пізнання права, закону, держави. Правознавство перебуває в стані підйому, що пов'язано з об'єктивними умовами — переходом до ринкових відносин, суверенізацією України, формуванням нового мислення, концептуальною основою якого є права людини.
Функції юридичної науки — основні напрямки розуміння і вираження юридичного знання:
Ø онтологічна (пізнавальна) — вивчення фундаментальних якостей матерії права, найзагальніших сутнісних явищ і процесів у державному житті, відкриття раніше невідомих закономірностей буття держави і права;
Ø евристична — пізнання нового в державно-правовому житті, відкриття раніше невідомих закономірностей буття держави і права;
Ø прогностична — передбачення розвитку державно-правових процесів;
Ø практично-організаційна — обслуговування практики;
Ø методологічна — дослідження і розробка засобів вивчення правової дійсності;
Ø ідеологічна — вплив на розвиток правової культури суспільства і людини;
Ø політична — допомога у формуванні державно-правової політики, роз'ясненні політичних і законодавчих рішень.