Предмет дослідження як критерій класифікацій юридичних наук
Система юридичних наук
Державно-правова дійсність як об’єкт дослідження юридичної науки
Об'єктами юридичної науки є держава і право. Проте юриспруденція, як і кожна наука, має один предмет вивчення.
Держава і право пізнаються і досліджуються як складові моменти єдиного об'єкта юридичної науки. В основу їх вивчення покладено один принцип і критерій юридичності, що конкретизується в окремих сферах і напрямках юридичного пізнання держави і права. Ця конкретизація присутня в усіх окремих визначеннях і характеристиках держави і права, у системі понять юридичної науки в цілому та окремих юридичних наук.
Предмет юридичної науки — об'єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права в їх структурній багатоманітності.
| Загальнотеоретичні |
| Міжгалузеві |
| Галузеві |
| Система юридичних наук |
| Þ Історія держави і права; Þ Теорія держави і права права; Þ Політологія; Þ Логіка; Þ Та ін.. |
| Þ Цивільне право; Þ Конституційне право; Þ Кримінальне право; Þ Господарське право; Þ Та ін.. |
| Þ Цивільно-процесуальне право… Þ Господарсько-процесуальне право; Þ Та ін.. |
| Þ Криміналістика; Þ Сулова медицина; Þ Судова психіатрія; Þ Кримінологія; Þ Юридична конфліктологія Þ Та ін.. |
| Þ Міжнародне приватне право; Þ Міжнародне публічне право; Þ Конституційне право зарубіжних країн; Þ Та ін.. |
| Міжнародно-правові |
| Спеціально-прикладні |
Кожна з зазначених наук є юридичною, має свої предмет і методи вивчення. Разом вони входять до поняття «юридична наука». Якщо предмет юридичної науки в цілому — це поняття права в усіх аспектах його теоретико-пізнавального прояву і виразу, то предмет кожної окремої юридичної науки як складової предмета юридичної науки в цілому — це один з аспектів поняття права, якась певна сторона юридичної дійсності. Відтак, юридична наука (правознавство) — єдина і водночас диференційована наука.
Держава і право у своєму розвитку впливають на юридичну науку, яка постійно збагачується. З'являються нові або ускладнюються існуючі правові інститути і явища (іпотека, застава, траст, приватизація, комерціалізація тощо). Виникають нові суб'єкти права (банки, акціонерні товариства, комерційні структури тощо). Розширюються сфери цивільного обороту. Зростають права громадян. Усе це стимулює появу на дереві юридичного знання нових наукових напрямків.
У розвитку юридичного знання момент новизни тісно пов'язаний із моментом спадкоємності. Нова форма в юриспруденції змінює застарілу. Одночасно утримуються і сприймаються практично і науково значущі результати, які набувають нових властивостей на вищому витку розвитку.
Науково-технічний прогрес, спеціалізація наукового знання, зміна тих чи інших суспільних процесів покликали до життя космічне, атомне, комп'ютерне право. Несприятливе становище з охороною довкілля змусило наукове співтовариство зайнятися розробкою екологічного (природоохоронного) права. Соціально-економічні зміни в суспільстві, пов'язані з розвитком ринкових відносин, призвели до виділення підприємницького (комерційного), податкового, банківського, біржового права.