Прийменники, що вимагають давального
Прийменники
17.1. Прийменники, що вимагають родового відмінка:
außerhalb | поза |
innerhab | всередині, протягом |
diesseits | по цей бік |
jenseits | по той бік |
oberhalb | поверх, зверху |
unterhalb | внизу |
laut | згідно з |
trotz | незважаючи на |
unweit | недалеко |
während | під час, протягом |
wegen | із-за |
(an)statt | замість |
längst | уздовж |
ungeachtet | незважаючи на |
відмінка:
mit | з |
nach | після, до, на |
aus | із |
zu | до, на, для |
von | від, з |
bei | біля, при |
außer | крім |
seit | з (про час) |
entgegen | назустріч, всупереч |
gegenüber | навпроти |
dank | завдяки |
17.3. Прийменники, що вимагають знахідного відмінка:
durch | через, по |
für | за, для |
gegen | проти, майже, біля |
ohne | без |
bis | до |
um | навколо, в, за |
entlang | уздовж |
wider | проти, всупереч |
17.4. Прийменники, що керують давальним і знахідним відмінком:
На питання: wo? (де?), wann? (коли?) вживаються прийменники з давальним відмінком, на питання: wohin? (куди?) зі знахідним:
an | на, біля, до |
auf | на |
hinter | за, позаду |
in | в, через, на, по |
neben | біля, поруч |
über | над, по, через, понад |
unter | під, між, серед |
vor | перед, до |
zwischen | між |
18. Порядок слів
18.1. Просте розповідне речення
У німецькому реченні повинні бути обидва головні члени речення – підмет і присудок. Якщо підмет невідомий, то в його функції виступає неозначено-особовий займенник man або безособовий займенник es.
Присудок у німецькій мові може бути простим і складеним. Простий присудок завжди дієслівний, він може бути виражений будь-якою часовою формою в активному чи пасивному стані. Складений присудок може бути дієслівний або іменний.
Складений дієслівний присудок може бути виражений модальним дієсловом в особовій формі, дієсловами haben, sein, scheinen,brauchen, glauben та інші з інфінітивом.
Складений іменний присудок складається з дієслова-зв’язки і предикатива, тобто іменної частини присудка, яка виражена іменником, прикметником, займенником або числівником.
Особливістю німецького речення є певний порядок слів, а саме, у простому розповідному реченні відмінювана частина присудка стоїть завжди на другому місці. Невідмінювана частина присудка, якщо вона є, стоїть у кінці речення.
Для простого речення характерні два основні види порядку слів – прямий і зворотний.
За прямого порядку слів на першому місці стоїть підмет, на другому присудок або його відмінювана частина, після неї йдуть другорядні члени речення. Невідмінювана частина присудка, якщо вона є, стоїть у кінці речення.
За зворотного порядку слів на першому місці стоїть другорядний член речення, на другому – присудок або відмінювана частина присудка, на третьому – підмет, а невідмінювана частина присудка займає останнє місце. Отже, у простому розповідному реченні присудок займає друге місце.