Лабораторна робота №13.
Розв’язування задач аналітичної геометрії засобами табличного процесора MS Excel.
Мета роботи:навчитися використовувати засоби табличного процесора MS Excel для побудови ліній на площині, кривих другого порядку на площині, навчитися графічно розв’язувати системи рівнянь, будувати поверхні в тривимірному просторі.
Теоретичний матеріал:повторити методику побудови діаграм в MS Excel, засіб MS Excel Таблица подстановки с двумя входами.
ЗАВДАННЯ ДО РОБОТИ:
1.Лінії на площині.
Рівнянням прямої на площині 0ху називається рівняння F(х;у) = 0 або у = f(х), яким задовольняють координати х і у біля будь-якої точки, яка лежить на лінії і не задовольняють координати будь-якої точки, що не лежить на ній. Якщо дано рівняння, то можна сказати, що лінія визначена рівнянням в деякій системі координат, це геометричне місце точок (ГМТ), координати яких задовольняють рівнянню.
1.1. Розглянемо побудову прямої в Ехсеl на прикладі рівняння у = 2х +1. Необхідно побудувати відрізок прямої, який лежить в 1 квадранті (х є [0; 3]) з кроком Δ = 0,25.
1.1.1. Введення даних. Складемо таблицю початкових даних (х і у):
![]() |
В комірку А5 вводимо початкове значення х = 0 (ліва границя діапазону), в комірку А6 введемо друге значення: ліва границя плюс крок . Табулюємо значення аргументу до комірки А17. Значення аргументу введені.
Далі потрібно вводити значення функції. В комірку В5 вводимо функцію у вигляді =$D$3*A5+$E$3. Після натискання клавіші Ввод в комірці В5 повинно з’явитися значення даної функції (1), що відповідає значенню аргументу в комірці А5. Тепер необхідно скопіювати функцію з комірки В5 в комірки В6:В17. Для цього встановлюємо табличний курсор в комірку В5, і за правий нижній кут протягуванням табулюємо формулу до комірки В17. Значення функції отримані.
1.1.2. Вибір виду діаграми. У діалоговому вікні Мастер диаграмм (крок 1 з 4): Тип диаграммы вибрати вид діаграми – График с маркерами, помечающими точки данных.
Після чого натискаємо кнопку Далее в діалоговому вікні :
1.1.3. Вказівка діапазону. У діалоговому вікні Мастер диаграмм (крок 2 з 4): Источник данных диаграммы вибираємо вкладку Диапазон данных і в полі Диапазон вказати інтервал даних, тобто ввести посилання на комірки, в яких знаходяться значення функції у = 2х + 1 .
У робочому полі Диапазон повинен з'явитися запис: =Лuст1!$В$5:$В$17.
![]() |
Далі необхідно вказати в рядках або стовпцях розташовані ряди даних. У прикладі значення крапок прямою розташовані в стовпці, тому перемикач Ряды в за допомогою покажчика миші слід встановити в положення стовпцях (чорна точка повинна стояти біля слова стовпцях).
1.1.4. Введення підписів по осі Х (горизонтальною). У діалоговому вікні Мастер диаграмм (крок 2 з 4): Источник данных диаграммы необхідно вибрати вкладку Ряд і в полі Подписи оси Х вказати діапазон даних (у прикладі - Аргумент). Для цього слід активізувати поле Подписи оси Х, клацнувши в ньому покажчиком миші та виділити діапазон комірок А5:А17. У робочому полі повинен з'явитися запис: =: Лuст1!$А$5:$А $17.
![]() |
Після появи необхідного запису діапазону необхідно натиснути кнопку Далее.
1.1.5. Введення заголовків. У третьому вікні Мастер диаграмм (шаг 3 из 4): параметры диаграммы потрібно ввести заголовок діаграми і назви осей. Після чого натиснути кнопку Далі.
1.1.6. Вибір місця розміщення. У четвертому вікні Мастер диаграмм (крок 4 з 4): Размещение диаграммы необхідно вказати місце розміщення діаграми: у поточному листі.
1.1.7. Завершення. Якщо діаграма в демонстраційному полі має бажаний вигляд, необхідно натиснути кнопку Готово. Інакше слід натиснути кнопку Назад і змінити установки.
![]() |
Вправи для самостійної роботи:
Завдання 1.Побудувати бісектрису I – III координатних кутів декартової системи координат в інтервалі х [-3; 3] з кроком Δ = 0,5.
Завдання 2. Побудувати пряму 3х + 2у – 4 = 0 в інтервалі х [-1; 3 ] з кроком Δ = 0,25.
Завдання 3. Побудувати пряму, яка перетинає вісь ординат в точці А (0;2), а вісь абсцис в точці В (3;0) в інтервалі х [-1; 4] з кроком Δ = 0,25.
Завдання 4. Побудувати пряму яка проходить через початок координат і точку А (2;3) в інтервалі х [-1; 4] з кроком Δ = 0,25.
Завдання 5. Побудувати пряму яка проходить через точки А (0;3), В (2;2) в інтервалі х [-1; 4] з кроком Δ = 0,25.
Завдання 6. Побудувати пряму з умовним коефіцієнтом а = 3/5 і яка проходить через точку К (-1; 2) в інтервалі х [-1; 3] з кроком Δ = 0,25.
Завдання 7. Побудувати пряму, яка проходить через дві дані точки M(3; -7) і N(-2; 4) в інтервалі х [-3; 3] з кроком Δ = 0,25.
Завдання 8. Побудувати пряму, що задана загальним рівнянням l: 3х – 5у +15 = 0 в інтервалі х [-1; 3] з кроком Δ = 0,25.
Завдання 9. Побудувати пряму, яка проходить через точку
А (2; -4), паралельно прямій l: 2х – 3у +1 = 0 в інтервалі х [-1; 3] з кроком Δ = 0,25.
Завдання 10. Відомі точки А (-4; 0), В (1; -3), С(4; -2). Побудувати пряму l , яка проходить через А і паралельно ВС в інтервалі х [-1; 3] з кроком Δ = 0,25.
2. Криві другого порядку на площині.
Кривими другого порядку, що розглядається в курсі аналітичної геометрії, відносяться парабола, гіпербола, коло і еліпс. Будь-яка крива другого порядку в загальному вигляді описується рівнянням з двома змінними другого степеня:
Ах2 + 2Вху + Су2 + 2Dx + 2Еу + F = 0.
Коефіцієнти А, В и С не дорівнюють нулю. Вказані вище криві другого порядку є частковими випадками даного рівняння.
2.1.Розглянемо побудову параболи виду у = х2 в діапазоні х ε [-3; 3] з кроком = 0,5.
2.1.1. Введення даних. Будуємо таблицю початкових даних. В комірку А5 вводимо початкове значення аргументу: х = -3 (ліва границя діапазону), в комірку А6 введемо друге значення: =A5+$C$3 ліва границя плюс крок - 0,5. Тепер необхідно протабулювати задану функцію в із кроком до комірки А17. Значення аргументу введені.
В комірку В5 вводимо функцію у вигляді =A5^$E$3. Тепер необхідно скопіювати функцію з комірки В6 в комірки В6:В17. Для цього встановлюємо табличний курсор в комірку В6, і за правий нижній кут протягуванням табулюємо до комірки В17. Значення функції отримані.
![]() |
2.1.2. Вибір виду діаграми. У діалоговому вікні Мастер диаграмм (шаг 1 из 4): Вид диаграммы вказати вид діаграми – График, с маркерами помечающими точки данных .
2.1.3. Вказівка діапазону. У діалоговому вікні, що з'явилося, Мастер диаграмм (шаг 2 из 4): джерело даних діаграм необхідно вибрати вкладку Диапазон данных і в полі Диапазон вказати інтервал значень функції .
Для цього за допомогою клавіші Delete необхідно очистити робоче поле Диапазон і виділити діапазон комірок В5:В17. У робочому полі повинен з'явитися запис: =Лuст1!$В$5:$В$17. Далі вказати ряди даних.
2.1.4. Введення підписів по оси категорий. У діалоговому вікні Мастер диаграмм (крок 2 з 4): джерело даних діаграм необхідно вибрати вкладку Ряд і в полі Подписи оси Х вказати діапазон комірок А5:А17. Для цього слід активізувати поле Подписи оси Х, клацнувши в нім покажчико миші, і виділити діапазон комірок А5:А17. У робочому полі повинен з'явитися запис: =Лист1!$А$5:$А$17.
2.1.5.Введення заголовків. У третьому вікні Мастер диаграмм (крок 3 з 4): параметры диаграммы потрібно ввести заголовок діаграми і назви осей.
2.1.6. Натискаємо кнопку Готово і на поточному листі повинна з'явитися діаграма:
![]() |
Вправи для самостійної роботи:
1. Побудувати гіперболу у = 1/х діапазоні х Є [0,1; 10,1] з шагом Δ = 0,5.
2. Побудувати верхню півколо х2 + у2 = 4 в діапазоні х Є [-2; 2] з шагом Δ = 0,25.
3. Побудувати верхню половину еліпса х2/9 + у2/4 = 1 в діапазоні х Є [-3,5; 3,5] з шагом Δ = 0,5.
4. Побудувати гіперболу у = 1/(2х) в діапазоні х Є [0,1; 5,1] з шагом Δ = 0,25.
5. Побудувати верхню півколо еліпса х2/4 + у2 = 1) в діапазоні х Є [-2,25; 2,25] з шагом Δ = 0,25.
6. Побудувати коло, що має центр в фокусі параболи у2 = 2рх і доторкається її директриси, якщо р = 2,5. Діапазон і шаг вибрати самостійно
7. Побудувати безліч точок, однаково віддалених від F(0;2) та від прямої у = 4. Знайдіть точки перетину цієї кривої з осями координат і побудуйте її
8. Побудувати параболу (діапазон і шаг виберіть самостійно), що проходе через точки (0;0) и (1;-3) і симетричну відносно осі 0х.
9. Побудувати параболу (діапазон і шаг вибрати самостійно), що проходе через точки (0;0) і (2;-4) і симетричну відносно осі 0у.
10. Побудувати безліч точок, однаково віддалених від початку координат і від прямої х = -4. Знайдіть точки перетину цієї кривої з осями і побудуйте її. Діапазон і шаг виберіть самостійно.
3.Графічно вирішити систему двох рівнянь, ураховуючи, що графічний метод розв’язання системи двох рівнянь зводиться до знаходження точок перетину кривих.
1.Варіант 1.
у = sin х
у = cos х
В діапазоні х Є [0; 3] з шагом Δ = 0,2.
2. Варіант 2.
у = ln х
у = -2х + 1
В діапазоні х Є [0,2; 3] з шагом Δ = 0,2.
3. Варіант 3.
у = 2 / х
у2 = 2х
В діапазоні х Є [0,2; 3] з шагом Δ = 0,2.
4. Варіант 4.
у2 + х2 = 4
у = 2 sin х
В діапазоні х Є [0; 3] з шагом Δ = 0,2.
5. Варіант 5.
4у2 + 9х2 =36
у2 + х2 / 9 = 1
В діапазоні х Є [0; 3] з шагом Δ = 0,2.
6. Варіант 6.
х3 + у3 = 7
х3 * у3 = -8
Діапазон і шаг вибрати самостійно.
7. Варіант 7
х + у = 5π/6
cos2 х + cos2 у = 0,25
Діапазон і шаг вибрати самостійно.
8. Варіант 8
sin х *cos у = 0,25
sin у *cos х = 0,75
Діапазон и шаг выбрать самостоятельно.
9. Варіант 9
2х * 3у = 6
3х * 4у = 12
Диапазон і шаг вибрати самостійно.
10. Вариант 10
logу х + logх у = 2
х2 – у = 20
Диапазон і шаг вибрати самостійно.
4.Будова площини та поверхні другого порядку в просторі.
Загальний вираз поверхні другого порядку має вид рівняння другого степеня:
Ax2 + By2 + Cz2 + 2Dxy + 2Eyz + 2Fzx + 2Gx + 2Hy + 2Kz + L = 0.
Причому коефіцієнти A, B, C, D, E, F не можуть бути рівні нулю одночасно. Окремі випадки: рівняння поверхні другого порядку є основні поверхні другого порядку: еліпсоїд, гіперболоїд та параболоїд.
4.1.Розглянимо побудову еліпсоїда в Excel.
Еліпсоїдом називається поверхня, що в деякій системі декартових прямокутних координат визначається рівнянням:
Це рівняння називається канонічним рівнянням еліпсоїда.
Для побудови еліпсоїда в Excel необхідно розв’язати канонічне рівняння еліпсоїда відносно змінної z.
4.1.1.Нехай еліпсоїд заданий рівнянням:
І нехай необхідно побудувати верхню частину еліпсоїда, що лежить в діапазонах ,
, з шагом Δ = 0,5.
4.1.2.Зпочатку виразимо змінну z через задані значення х та у:
Для рішення цієї задачі використаємо інструмент Excel – таблицею підстановки з двома входами. Для цього:
1. В комірку А1 вводимо – х.
2. В комірку А2 вводимо – у.
3. В комірку А3 = КОРЕНЬ((1-(A1^2)/9-(A2^2)/4)), використовую діалогове вікно Мастер функций.
4. В комірку А4 – ліву границю зміна діапазону х – (-3).
5. В комірку А5 формулу – ліва границя діапазону плюс шаг побудови (-2,5): =A4 + 0,5.
6. В комірку В2 вводимо значення лівої границі діапазону у – (-2).
7. В комірку В3 вводимо друге значення змінної у – ліва границя діапазону плюс шаг побудови: =B3 + 0,5.
8. За допомогою операції автозаполнения копіюємо формулу до комірки J2.
9. Встановлюємо табличний курсор в комірці A5, і, за допомогою автозаполнения копіюємо формулу в комірці А17.
10. Виділяємо комірку А3:J17.
11. Пункт меню Данные -> Таблица подстановки. В поле Подставлять значения по строкам вказуємо Х, а в поле Подставлять значения по столбцам вказуємо У.
12. В результаті повинна бути отримана наступна таблиця:
13. Для побудови діаграми викликаємо Мастер диаграмм; вказуємо тип діаграми – Поверхность, та вид – Проволочная (прозрачная) поверхность.
14. В діалоговому вікні Диапазон данных в полі діапазон вказуємо інтервал даних В4:J17, в закладці Ряд – подписи оси Х: вказуємо діапазон А4:А17. Вводимо значення підписей оси у. Для цього в робочому полі ряд вказуємо перший запис Ряд 1 і в робоче поле Имя, активуємо його вказівником миші, вводимо перше значення змінної у - -2. Потім в поле Ряд вказуємо другий запис Ряд 2 і в робоче поле Имя вводимо друге значення змінної у - -1,5. повторюємо таким чином до останнього запису – Ряд 9.
15. В третьому діалоговому вікні Мастера диаграмм вказуємо заголовок діаграми – Еліпсоїд. В кінці буде отримана наступна діаграма:
![]() |
Вправи для самостійної роботи:
1.Задано гіперболічний параболоїд:
Необхідно побудувати частину параболоїда, що лежить в діапазоні [-3; 3],
[-2; 2], з шагом Δ = 0,5 для обох змінних.
2. Побудувати верхню частину еліпсоїда:
Діапазони зміни змінних х та у: [-2;2] з шагом Δ = 0,5,
[-3;3] з шагом Δ = 1.
3. Побудувати верхню частину однополосного гіперболоїда:
Діапазони зміни змінних х та у: [-3;3] з шагом Δ = 0,5,
[-4;4] з шагом Δ = 1.
4.Побудувати еліптичний параболоїд:
Діапазони зміни змінних х та у: [-2;2] з шагом Δ = 0,5,
[-3;3] з шагом Δ = 1.
5. Побудувати верхню частину конуса:
Діапазони зміни х та у: [-2;2] з шагом Δ = 0,5,
[-3;3] з шагом Δ= 1.
6.Задано двухполосний гіперболоїд: .
Необхідно побудувати верхню частину гіперболоїда, що лежить в діапазонах: [-3;3],
[-2;2] з шагом Δ = 0,5 для обох змінних.
7.Побудувати площину, паралельну площині 0xy та вісь, що пересікає вісь 0z в точці М(0, 0, 2). Діапазони зміни змінних х та у: [0;6] з шагом Δ = 0,5,
[0;6] з шагом Δ = 1.
8. Побудувати площину, відтинає на координатних прямих відрізки а = 3, b = 2 та c = 1. Діапазони зміни змінних х та у: [-1;4] з шагом Δ = 0,5,
[-1;3] з шагом Δ = 1.
9. Побудувати площину, що проходе через точки М1(3, 3, 1), М2(2, 3, 2), М3(1, 1, 3). Діапазони зміни змінних х та у: [-1;4] з шагом Δ = 0,5,
[-1;3] з шагом Δ = 1.
10.Необхідно побудувати частину площини: що лежить в I квадранті (
[0;6] з шагом Δ = 0,5,
[0;6] з шагом Δ = 1).
Контрольні запитання:
1. Пояснити механізм побудови кривих другого порядку на плоскості.
2.Пояснити механізм побудови поверхні другого порядку в просторі.
3.Перерахувати способи редагування діаграм.
4.Спосіб застосування інструмента MS Excel Таблица подстановки с двумя входами.