Симпатичне запалення ока

Види травматичних іридоциклітів

Проникаючі поранення і деякі контузії ока супроводжуються запальним процесом – травматичним іридоциклітом. Розрізняють три види травматичних іридоциклітів:

1. асептичний (серозний). Це найбільш поширений різновид (80%) і найлегший за перебігом. Характеризується помірно вираженими ознаками ендогенного іридоцикліту (див. розділ «Синдром червоного ока»).

2. септичний (гнійний). Більш важка форма; зустрічається в 18% випадків проникаючих поранень. Характеризується вираженими симптомами звичайного іридоцикліту + наявністю гною в передній камері ока. Гнійний іридоцикліт небезпечний тим, що він може перейти в ендофтальміт – гнійне запалення склистого тіла, яке загрожує сліпотою; або в панофтальміт – гнійне запалення всіх оболонок ока, яке несе загрозу не лише зору, але і життю пацієнта, тому що гній, по зоровому нерву, може розповсюдитись в порожнину черепу. Ознаками, які відрізняють панофтальміт від ендофтальміту є екзофтальм, обмеження або повне порушення рухливості очного яблука – офтальмоплегія. Оперативне лікування ендофтальміту полягає в повному видаленні очного яблука після перерізання зорового нерву. При панофтальміті перерізання зорового нерву протипоказане, тому виконують евісцерацію – видалення вмісту ока;

3. фібрінозно-пластичний, або симпатизуючий, іридоцикліт. Найбільш важка форма, тому що часто приводить до сліпоти і може бути причиною симпатичного запалення – фібрінозно-пластичного іридоцикліту в здоровому оці! Для цієї форми характерні дуже сильне подразнення ока, різкі циклітичні болі, виражена тенденція до зрощення і зарощення зіниці, незважаючи на закапування сильних мідріатиків, значна гіпотонія (хоча інколи може бути вторинна глаукома). Внаслідок значної і тривалої гіпотонії, цей іридоцикліт часто приводить до атрофії очного яблука.

Розвиток симпатичного запалення пояснюють аутоімунною теорією. Відповідно до неї, в результаті пошкодження судинної оболонки травмованого ока, виробляються антитіла, які зв'язуються не лише з антигенами судинної оболонки травмованого ока, але і з антигенами судинної оболонки здорового ока.

Профілактика розвитку симпатичного запалення полягає в своєчасній енуклеації травмованого ока з фібрінозно-пластичним іридоциклітом. Якщо на фоні масивної і адекватної терапії, що включає великі дози антибіотиків, кортикостероїдів, десенсибілізуючу терапію, немає позитивної динаміки в перебігу фіброзно-пластичного іридоцикліту, то через 2-3 тижні травмоване око видаляють, навіть якщо в ньому є залишковий зір!

Раніше 2-3 тижнів симпатичне запалення не розвивається, а віддалений термін його розвитку може бути яким завгодно: від декількох місяців до 10-15 і більше років після травми. Вище було сказано, що симпатизуючий іридоцикліт часто приводить до атрофії очного яблука. Атрофічні очі завжди представляють собою велику загрозу в плані виникнення симпатичного запалення, тому їх завжди треба своєчасно видаляти.

Видалення травмованого ока на фоні вже розвинутого симпатичного запалення до переривання процесу не приводить!

В деяких випадках симпатичне запалення протікає по типу нейроретиніту або банального серозного іридоцикліту. Існують свідчення, що симпатичне запалення може розвинутися і на фоні гнійного запалення в травмованому оці. В кожному випадку, при проникаючому пораненні одного ока, слід постійно наглядати за здоровим оком!