КРЕСЕЛЬНИК ПРЯМОЇ ДВОШОВНОЇ СПІДНИЦІ
ВИМІРИ ТА РОЗРАХУНКИ
Виміри:
Ст – 30 см – напівобхват талії;
Сс – 42 см – напівобхват стегон;
Дв – 45 см – довжина виробу.
Пс – 1 см – прибавка на вільне облягання по лінії стегон.
Розрахунки:
| № з/п | Ділянка | Розрахунок | Величина (см) | Напрямок |
| Побудова базисної сітки | ||||
| 1. | ТТ1 | Сс + Пс = 42 + 1 | → | |
| 2. | ТН | Дв | ↓ | |
| 3. | ТТ2 | ТТ1 / 2 – 1 = 43 / 2 – 1 | 20,5 | → |
| 4. | ТС = Т1С1 | 16…18 см | ↓ | |
| Місце знаходження виточок | ||||
| 5. | С2С5 | СС2 / 4 | 10,75 | ← |
| 6. | СС3 | СС2 / 5 | 8,6 | → |
| 7. | Т5С6 | 9 … 11 см | ↓ | |
| 8. | С3С4 | 2 … 4 см | ↑ | |
| Сума розхилів виточок ( ∑ ) | ||||
| 9. | ∑рв | ТТ1 – Ст = 43 – 30 | ||
| 10. | Т1Т4, Т1Т6 | Рвб = ∑рв / 2 = 13 / 2 = 6,5; 6,5 / 2 | 3,25 | ← → |
| 11. | Т2В1, Т4В2 | підйом по лінії боку | ↑ | |
| 12. | Т3В3, Т3В4 | Рвп = 2 … 3 см; 2 / 2 | ← → | |
| 13. | Т5В5, Т5В6 | Рвс = ∑рв – Рвб – Рвп = 13 – 6,5 – 2 = 4,5; 4,5 / 2 | 2,25 | ← → |
| 14. | Н1Н3 = Н1Н4 | розширення низу спідниці | 2 / 2 = 1 | ← → |
ДЕТАЛІ СПІДНИЦІ
ВИМОГИ ДО РОЗКРОЮ
Розкроювання – важливий і відповідальний процес виготовлення швейного виробу.
Він поділяється на два етапи:
1) підготовка до розкрою;
1) сам розкрій.
Підготовчі роботи до розкрою включають в себе:
1) декатирування – зволоження, сушіння, легке прасування;
2) розкладку лекал;
3) обкрейдування: товщинна лінії не більше 0,1 см.
Розрахунок кількості тканини для прямої спідниці становить:
довжина спідниці + припуск на верхній шов + припуск на підгин низу.
На початку роботи виконується настилання тканини:
- у згин;
- в розгортку: лице до лиця, лицем униз.
Якщо тканина має явно виражений малюнок, якого слід дотримуватись, а видно його лише з лицьового боку, роблять виключення і настилають тканину лицем вгору. Зазвичай це пальтові або лляні матеріали з набивним рисунком.
Правила розкрою:
1) спочатку розкладають великі деталі, потім, у залишках тканини, дрібні. Лекала наколюють на тканину шпильками, гострі кінці яких повинні дивитися всі в один бік, щоб запобігти травмуванню при розправленні руками лекала на тканині.
2) напрям нитки основи повинен збігатися з поздовжньою віссю лекала, щоб не було перекосу готового виробу.
3) дотримуватись напрямку ворсу, малюнку, відблиску тканини:
- парча, тафта, габардин – визначити відблиск тканини;
- звертати увагу на розміщення клітинок і смужок: у виробі вони повинні
розміщуватись симетрично, а горизонтальні – збігатись по бічним і рельєфним швам.
4) при обкрейдуванні наносити контрольні мітки, додати припуски на шви.
5) Розрізати тканину чітко по наміченій лінії.
Величина припуску на шви залежить від здатності тканини до обсипанні і становить:
- верх спідниці – 1 – 1,5 см;
- бічні шви – 1,5 – 3 см;
- низ: пряма спідниця – 4 – 6 cм, розширена до низу – 3 – 4 см, кльош – 2 – 3 см.
Після розкрою перенести на нижню деталь всі контрольні мітки.