Принципи, закони та закономірності господарського контролю.

Важливе значення в процесі контролю відіграють його принципи – норми проведення, обов’язкове дотримання яких визначає ефективність господарського контролю. Принципи відносяться до фундаменту науки про контроль і є вихідними положеннями, які визначають її функції, виступають провідними поняттями, які об’єднують закони і категорії контролю у єдину цілісну систему знань. Ці керівні начала найбільш характерні для області контролю господарських явищ. Вони відображають основні функції контролю як науки і практичної діяльності суб’єктів контролю.

Принципи контролю як науки і принципи його практичного здійснення є адекватними. Всю систему принципів господарського контролю поділяють на дві групи: загальні (основні) і часткові (специфічні) (див. рис. 1.10).

Рис. 1.10. Принципи господарського контролю

Найголовнішими принципами господарського контролю є наступні:

– всеосяжності, який полягає в поширенні контролю на всі сфери суспільної діяльності і на весь господарський механізм;

– науковості, який полягає в застосуванні останніх досягнень науки і техніки, провідного досвіду в процесі здійснення контролю. Тому контрольний процес в сучасних умовах повинен здійснюватися висококваліфікованими спеціалістами, які мають, як правило, професійну підготовку і спеціальний дозвіл (ліцензію) на проведення окремих
видів контролю;

– економічності, який передбачає здійснення контролю з найменшими затратами, оптимальною кількістю працівників, які володіють спеціальними знаннями і навичками контрольної роботи;

– дієвості, який передбачає активний вплив суб’єктів контролю на об’єкти шляхом прийняття ефективних управлінських рішень з усунення виявлених недоліків, профілактики та попередження їх у подальшій діяльності;

– доцільності, який проявляється в тому, що інформація за результатами перевірки повинна мати певний економічний зміст, бути потрібною і корисною при прийнятті управлінських рішень;

– раціональності, який полягає у здійсненні контролю без певних труднощів і значних витрат. Умова і вартість одержання інформації повинні виправдовуватись тими перевагами, які одержить користувач від її використання. Зиск від одержання облікової інформації повинен, як правило, перевищувати затрати на її одержання;

– об’єктивностіконтролю, полягає в тому, що контролер повинен дати об’єктивну оцінку діяльності підприємства з документальним обґрунтуванням фактів, обов’язковим виявленням причин та зв’язків між ними.

– повноти, який полягає у виявленні та детальному вивченні всіх фактів, що мають значення для контролю. Дотримання цього принципу дозволяє на підставі всіх виявлених суттєвих і несуттєвих фактів з’ясувати причини незадовільного стану підконтрольного об’єкту.

Важливим моментом при реалізації результатів контролю є коректне дотримання принципів конфіденційності та гласності.

Якщо принципи контролю визначають основоположні, загальні правила, ідеї, умову його існування, то категорії – є базою, основою науки про господарський контроль.

В суспільному виробництві закони господарського контролю діють не завжди в своєму чистому вигляді, а у зв’язку з іншими типовими і особливими явищами.

Зв’язки та залежності, що складаються в процесі споживання і відтворення національного багатства, створюють господарський механізм суспільства. Звідси, причиною виникнення контролю і є процес виробництва, рух національного багатства, який складає предмет науки господарського контролю.

Закони господарського контролю можна пізнати лише в тісному зв’язку із законами, що існують в економіці і є фундаментальними, базовими економічними законами. Тільки економіка створює міцний фундамент для пізнання всіх закономірностей господарського контролю, тобто методологію для правильних теоретичних висновків.

Закони науки про контроль пізнаються через них, виводяться на їх підставі, носять по відношенню до них специфічний характер, що є базисом створення спеціальної науки (див. рис. 1.12).

Рис. 1.12. Закони і закономірності контролю як науки

Закономірності господарського контролю – це, перш за все, закономірності розвитку саме матеріального виробництва, тому що господарський контроль виникає та розвивається разом з ним.

Взаємозв’язок між матеріальним виробництвом і господарським контролем стосується найбільш загальних економічних закономірностей, що діють у всіх соціально-економічних формаціях. Цей взаємозв’язок полягає в тому, що більш високий рівень і темпи розвитку виробництва потребують відповідної організації контролю. Єдиним і найважливішим джерелом пізнання закономірностей науки про контроль є контрольна практика.

Кожна із зазначених закономірностей господарського контролю виступає як економічна необхідність, яку потрібно враховувати і порушення якої може спричинити негативні наслідки для розвитку економіки країни.