Принцип активності та свідомості навчання.

Принцип наочності.

Психологічні основи наочності заключаються в тому, що в свідомості

людини вирішальну роль відіграють відчуття ,тобто, якщо людина не бачила, -

не чула, не відчувала, в неї не має необхідних даних для судження. Чим більше органів почуття приймають участь у сприйманні, тим пізнання предмету у людини глибше і вірніше.

Педагогу необхідно частіше звертатися до почуттів дитини. Це допоможе засвоєнню того, що пояснював вчитель.Учителю малювання постійно

приходиться використовувати засоби наочності. Малювання з натури само по собі являється методом наочного навчання. Я.А. Коменський проголосив принцип наочності "золотим правилом ди­дактики" .

Наочність навчання заключається в тому, щоб розкрити законо­мірність будови натури, допомогти дітям зрозуміти процес побудови зображення, щоб навчити їх прийомам роботи. Наприклад, учень вже зро­зумів, що на початку побудови зображення малюнок наноситься легким доторканням олівця, але на практиці в нього не виходить. Учитель по­казує як це робиться. Другий приклад. Учень не правильно користується гумкою: він то сильно тре нею на папері, який забруднюється від того, і протирається до дір, або намагається стерти весь малюнок. Педагог демонструє як необхідно користуватися гумкою, акуратно прибираючи тільки зайві і неправильно позначені лінії.

У педагогічній науці принцип активності і свідомості розгля­дається як один із головних. Між поняттями "свідомість", "активність", "самостійність" є відмінність, але вони одне без одного не існують. Свідоме оволодіння знаннями потребує обов'язкової активності і самостійності учнів. Без чого не можливе ефективне засвоєння знань, оволодіння вміннями і навичками, а свідомо оволодіваючи знаннями, як правило, більш активний і самостійний.

На заняттях образотворчого мистецтва, де в основному йде практична робота , без активності і свідомості учня добитися успіху у навчанні

неможливо. Тому вчителю малювання потрібно постійно привчати учнів до самостійної активної навчальної роботи. Ступінь самостійності в роботі учня залежить від рівня його знань і тісно пов’язаних із ним умінь та навичок. Розвиток у дітей здібності виконувати самостійно те, що вони раніше виконували під керівництвом учителя, являється важливим показ­ником успішного навчання.