Відносна швидкість при використанні ВЗЗ із очікуванням

У протоколах, що використовують ВЗЗ з очікуванням, передавач передає кожен черговий пакет (кадр, комірку) тільки після отримання з приймальної сторони сигналу правильності прийому V. Після передачі чергового пакету (кадру, комірки) передаюча сторона чекає підтвердження. У разі виявлення на приймальній стороні помилки, це повідомлення стирається, а на передаючу сторону видається сигнал перезапиту W, по якому повторюється передача попереднього пакету (кадру, комірки). Якщо поступає негативне підтвердження або відбудеться перевищення часу тайм-ауту, пакет передається повторно. Пакет скидається (стирається) з накопичувача передавача лише після отримання позитивного підтвердження.

При цьому передавач видасть черговий або повторить попередній пакет через час

tоч = 2 tр + tп + tq + tас,

після передачі попереднього пакету, де:

tр - час розповсюдження сигналу від передавача до приймача tр = Д/Vс, Д - довжина лінії зв’язку для передачі сигналу, Vс - швидкість передачі сигналу в середовищі розповсюдження;

tп - час формування і видачі сигналів підтвердження V або W;

tq - час декодування (пошуку наявності помилки) прийнятого пакету;

tас - час прийому і аналізу сигналів V або W.

Надалі уточнимо, що при організації обміну максимально можлива кількість Nп.max переданих за деякий час t пакетів (кадрів, комірок) дорівнює

Nп.max = t/tk.

Врахуємо, що при організації обміну з очікуванням (стартостопний метод передачі) реальна кількість Nр.п.max переданих пакетів (кадрів, комірок) за цей же час t дорівнює (передача під час tоч не ведеться):

Nр.п.max = t/(tk + tоч),

де: tk - уже визначений раніше час передачі одного БКС, а tоч – уже визначений час очікування.

Тоді часовий інтервал довжиною t буде розподілено на час передачі цієї кількості повідомлень:

Тпер = Nр.п.maxtk = t∙ tk /(tk + tоч)

і на час очікування:

Точ = Nр.п.maxtоч = t∙ tоч /(tk + tоч).

За час передачі Тпер при інтенсивності спотворень λ буде спотворено і стерто

Nст = Тпер∙λ = t∙tk∙λ /(tk + tоч)

пакетів, а за час очікування Точ буде втрачена можливість щодо передачі:

Nвтр = Точ/tk = t∙tоч /( tk∙(tk + tоч))

пакетів.

Таким чином кількість прийнятих на приймальному боці пакетів буде дорівнювати:

Nпр = Nп.max – (Nст + Nвтр).

На приймач інформації при цьому буде видано m∙Nпр інформаційних символів.

Тоді очевидним є співвідношення:

Nпр = Nп.max − Nнпр = t /tk – {t∙tоч/(tk∙(tk + tоч)) + t∙tk∙λ/(tk + tоч)}.

Тому відносна швидкість передачі при використанні таких протоколів

Rоч = m∙Nпр/(n∙Nп.max) = (m/n)∙Nпрtk/t = (m/n)∙[1 −] =
=(m/n)∙[1 −] (2)

З виразу (2) виходить, що при використанні ВЗЗ з очікуванням, по-перше, при λ = 0

Rоч = (m/n)∙ ,

а, по-друге, існує критичне значення інтенсивності завад, коли відносна швидкість Rоч = 0, тобто коли система обміну переходить в режим безперервного перезапиту:

.

Останнє, в свою чергу, є можливим при критичній інтенсивності завад:

. (3)

Звернемо увагу на те, що відносна швидкість передачі лінійно залежить від інтенсивності завад:

Rk = mk/n = f(λ)

і має вигляд, наданий на рис. 5.

Рис. 5. Залежність відносної швидкості передачі від стану каналу для процедури ВЗЗ із очікуванням