Рецептура рідких лікарських форм

Рідкі форми ліків (розчини, слизи, настої, відвари, настойки та екстракти, новогаленові препарати, емульсії, суспензії, мікстури). Переваги й недоліки рідких форм ліків. Правила виписування в рецептах. М’які форми ліків (мазі, пасти, лініменти, супозиторії). Правила виписування в рецептах.

До рідких лікарських форм належать розчини, настої, відвари, настойки, рідкі екстракти, новогаленові препарати, сиропи, сли­зи, суспензії, емульсії, краплі, мікстури.

Розчин (Solutio) — рідка лікарська форма для зовнішнього і парен­терального застосування, а також для вживання всередину. Розчин одержують шляхом розчинення однієї або декількох лікарських ре­човин у розчиннику. Основна властивість розчинів — прозорість.

Як розчинник використовують: воду очищену (Aqua purificata), спирт етиловий 70 %, 90 %, 96 % (Spiritus aethylicus 70 %, 90 %, 96 %), олії — персикову (Oleum Persicorum), соняшникову (Oleum Helianthi), вазелінове масло (Oleum Vaselini).

Концентрацію магістральних розчинів позначають у відсот­ках, у співвідношенні маса — об'єм, у відносних одиницях, а офіцинальні — у відсотках та відповідно до Європейської фармакопеї у співвідношенні маси лікарського засобу (мг) до об'єму 1 (мл). На­приклад, концетрацію 30% розчину сульфацетаміду позначають як 300 мг/мл.

Розчини для застосування всередину виписують в об'ємі 100- 200 мл і дозують столовими (15 мл), десертними (10 мл), чайними (5 мл) ложками або спеціальною мензуркою.

Краплі (Guttae) — різновид розчинів. Виписують 5-10 мл і вжи­вають усередину та застосовують зовнішньо (у ніс, вухо). Краплі для очей виготовляють в асептичних умовах і стерилізують.

Слизи (Mucilagines) — колоїдні розчини, які одержують шля­хом обробки водою лікарської сировини (насіння льону, коріння алтеї тощо).

Застосовують всередину та ректально в клізмах для зменшен­ня подразливої дії лікарських засобів.

Приклад рецепта:

Rp.: Chlorali hydrati 1,5

Mucilaginis Amyli

Aquae purificatae aa 25 ml

M. D. S. Ввести в пряму кишку за один раз

Емульсії (Emulsiones) — рідка лікарська форма, яку утворю­ють із нерозчинних рідин (вода та жирні або ефірні олії). Природ­на емульсія — молоко. Використовують емульсії для зовнішнього застосування та вживають усередину для маскування неприємно­го смаку ліків.

Приклад рецепта:

Rp.: Emulsi olei Ricini ex 20-200 ml

D. S. Всередину no 20 мл за один раз

Суспензії (Suspensiones) — рідка лікарська форма, що склада­ється з подрібненої лікарської речовини, не розчинної в рідині. Призначають для вживання всередину, зовнішнього застосуван­ня, стерильні — для внутрішньом'язового введення. Перед вжи­ванням їх слід збовтувати.

Приклад рецепта:

Rp.: Suspensionis Metacelfmi 25 ml

D. S. Всередину по 30 крапель за один раз

Фітопрепарати одержують шляхом обробки рослинної лікарської сировини.

Настій (Infusum) — це водна витяжка з листя, квітів, трави, яку готують в аптеці або в домашніх умовах. Для цього рослинну сировину подрібнюють, кладуть в інфундирку (закритий посуд з фарфору або з інших матеріалів), заливають дистильованою во­дою кімнатної температури і ставлять на киплячу парову баню (часто помішуючи) на 15 хв, потім охолоджують (45 хв), проціджу­ють, доводять дистильованою водою до загального об'єму і відпус­кають у флаконах по 100-200 мл. Зберігають у прохолодному місці, перед вживанням збовтують. Для вживання всередину дозують ложками. Співвідношення рослинної лікарської сировини і води згідно з Фармакопеєю — 1:400; 1:30; 1:10.

Відвар (Decoctum) — водна витяжка з грубих частин лікар­ської рослинної сировини (коріння, кори, кореневища). На відмі­ну від настоїв відвари нагрівають на киплячій водяній бані про­тягом 30 хв і фільтрують у гарячому вигляді або через 10 хв. Дозують, зберігають і вживають так само, як і настої.

Настойка (Tinctura) — це спиртова, спиртоводна, спиртоефірна витяжка з лікарської рослинної сировини. Готують на фармацев­тичних фабриках шляхом мацерації (настоювання), перколяції (витиснення) у співвідношенні 1:10 (для сировини, що містить силь­нодіючі речовини) і 1:5 (для сировини, що не містить сильнодіючих речовин). Випускають у флаконах (20-25 мл, 5-10 мл) і дозують по 20-25 або 5-10 крапель. Для дітей розрахунок такий: скільки ро­ків, стільки й крапель. Настойки мають тривалий термін придат­ності. Зберігати їх слід у прохолодному, захищеному від світла міс­ці, щільно закритими.

Екстракт (Extractum) — це концентрована спиртова, спирто­водна витяжка з лікарської рослинної сировини для вживання всередину або для зовнішнього застосування. Готують у співвід­ношенні 1:2, 1:1. За консистенцією розрізняють рідкі (fluidum), густі (spissum) і сухі (siccum) екстракти. Рідкі екстракти випуска­ють по 25-50 мл і дозують краплями, а сухі і густі додають до складу порошків, таблеток, супозиторіїв.

Новогаленові препарати — це спиртоводні, спиртоефірні ви­тяжки з рослинної лікарської сировини, що максимально очище­ні від баластних речовин. Призначають всередину, а стерильні — вводять парентерально.

Мікстури — це рідка лікарська форма, суміш рідких або рід­ких і твердих лікарських речовин. Вони каламутні і мають осад. Призначають всередину, випускають по 100-200 мл і дозують ложками. Зберігають у прохолодному місці і перед вживанням збовтують.

Приклад рецепта:

Rp.: Dec. fol. Fartarae 20,0-200 ml

Olei Anisi gtt. XX

Natrii benzoatis 0,45

M. D. S. Всередину no 1 столовій ложці мікстури 4 рази на день