Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів

Призначення і будова артилерійського компасу.

У Збройних Силах України найбільше поширення мають компаси Адріанова та артилерійські. Призначення компасів:

- для визначення сторін горизонту;

- для визначення магнітних азимутів;

- для визначення напрямків на місцевості за заданим азимутом;

- для вимірювання горизонтальних кутів.

Компас системи Адріанова, рис.4.12, складаєтьсяіз круглої коробки, всередині якої на вістрі стальної голки насаджена магнітна стрілка.

На внутрішньому кільці коробки нанесена шкала, що розділена на 120 поділок і має двійні підписи. Один ряд підписів (у внутрішнього обрізу кільця) означає градусні поділки.

Рисунок 4.12 – Компас Андріанова:

1 – корпус; 2 – шкала (лімб); 3 – магнітна стрілка;

4 – візирний пристрій (мушка і цілик); 5 – показник відліків; 6 – гальмо

Кожна така поділка дорівнює 3⁰ (0-50). Підписи градусів йдуть за ходом годинникової стрілки і нанесені через 150 (через кожні п’ять поділок шкали): 0, 15, 30, 45, 60 і т.д. Другий ряд підписів (біля зовнішнього обрізу кільця) означає поділки кутоміра (артилерійські поділки). Ці підписи йдуть проти ходу годинникової стрілки від 0 до 60-00 і нанесені через 50 поділок кутоміра (через кожні 10 поділок шкали): 0, 50, 100, 150 і т.д., кожна поділка шкали дорівнює п’ятдесяти малим поділкам кутоміра (0-50); кожні дві поділки шкали (6⁰) становлять одну велику поділку кутоміра 1-00. Шкала з поділками призначена для вимірювання кутів у градусах або поділках кутоміра.

Зверху на коробці компаса закріплена кришка, яка може обертатися, вона оснащена пристроєм для візирування – мушкою і ціликом. На внутрішній стінці кришки, напроти прорізу і мушки, закріплені покажчики для відліків по шкалі. Дві дужки назовні коробки служать для кріплення компаса ремінцем під час носіння його на руці або для закріплення на польовій сумці.

Стрілка компаса у неробочому стані закріпляється за допомогою гальма. Північний кінець магнітної стрілки, покажчики для відліків, а також поділки на шкалі, які відповідають 0⁰, 90⁰, 180⁰ і 270⁰, покриті фарбою, яка світиться у темряві, що дозволяє користуватися компасом під час роботи вночі.

Артилерійський компас АК (рис.4.13). Основна відмінність компаса АК від компаса Андріанова полягає у такому:

Ø шкала розподілена у поділках кутоміра; кожна поділка дорівнює 1-00 (6⁰); рахунок поділок – за ходом годинникової стрілки;

Ø шкала компаса обертається, що дозволяє швидко орієнтуватися за ним, тобто надавати компасу таке положення, коли північний кінець магнітної стрілки збігається з нульовою поділкою шкали;

Ø на внутрішньому боці відкидної кришки є металеве дзеркало, яке під час візирування встановлюється так, щоб у ньому були видні стрілка і шкала з поділками; це дозволяє одночасно з візируванням на предмет перевіряти орієнтацію компаса, а також знімати значення відліків по шкалі;

Ø компас має спеціальний пристрій, завдяки якому його магнітна стрілка встановлюється і „веде” себе спокійніше, ніж стрілка у компасі Андріанова;

Рисунок 4.13 – Артилерійський компас АК:

1 – корпус компаса; 2 – корпус лімба; 3 – кутомірна шкала (лімб);

4 – кришка з дзеркалом а; вирізом б для візируванням; защіпкою в;

5 – магнітна стрілка; 6 – виступ гальмівного важеля стрілки

Ø один бік корпусу зроблений у вигляді лінійки, що полегшує установку компаса по лініях сітки карти при її орієнтації; за допомогою цієї лінійки, яка має міліметрові поділки, можна також вимірювати відстані на карті.

Перевірка компаса і правила поводження з ним. Щоб встановити придатність компаса до роботи, необхідно перевірити чутливість стрілки. Для цього необхідно: установити компас у горизонтальне положення, відпустити гальмо і коли стрілка зупиниться, зазначити, проти якої поділки шкали зупинився північний кінець стрілки; вивести стрілку кілька разів із спокійного стану, підносячи до неї будь-який стальний або залізний предмет (циркуль, складаний ніж, голку і т. ін.)

Якщо після кожного зміщення стрілка буде зупинятися точно проти зазначеної поділки, отже, вона досить чутлива, і такий компас придатний до роботи (справний). У протилежному разі його необхідно замінити.

Під час поводження з компасом необхідно дотримуватися таких правил:

Ø стрілка компаса у неробочому стані повинна бути завжди притиснута до скла, тобто закріплена гальмом;

Ø для користування компасом у темряві потрібно заздалегідь „зарядити” його частини, що світяться, для чого компас необхідно потримати відкритим протягом 15-20 хвилин на яскравому сонячному або електричному світлі;

Ø не рекомендується працювати з компасом під час грози, а також поблизу електроліній високої напруги, оскільки показання компаса в цьому випадку будуть помилковими.

Визначення сторін горизонту по компасу. Для цього необхідно надати компасу горизонтального положення, відпустити гальмо і установити компас так, щоб північний кінець стрілки збігся з нульовою поділкою шкали. У цьому випадку підписи на шкалі – П, Пд, С і З – будуть відповідно спрямовані на північ, південь, схід і захід. Щоб не повторювати цієї дії на одній і тій же точці стояння, необхідно зазначити у напрямках на сторони горизонту місцеві предмети, що різко виділяються, напрямки на які і слід в подальшому використовувати при зазначенні сторін горизонту на цій точці стояння.

Визначення магнітних азимутів по компасу. Для визначення магнітного азимуту напрямку на будь-який предмет, наприклад для визначення азимуту цілі, рис.4.14, потрібно стати обличчям до предмета, який спостерігається.

Рисунок 4.14 – Магнітний азимут напрямку на сосну дорівнює 330⁰

Під час використання компаса Андріанова орієнтувати його і поворотом кришки установити візирний пристрій прорізом (ціликом) на себе, а мушкою на предмет, що спостерігається. Під час застосування компаса АК спочатку слід повернути компас так, щоб візирна лінія (цілик-мушка) була спрямована на предмет, що спостерігається, а потім вже орієнтувати компас. Після цього проти покажчика мушки потрібно прочитати відлік по лімбу. Це і буде магнітний азимут напрямку, який визначається.

Якщо під час роботи з компасом Андріанова азимут потрібно виміряти не в градусній мірі, а у тисячних, то компас орієнтують так, щоб нульова поділка лімба була спрямована на предмет, що спостерігається. Тоді відлік біля північного кінця стрілки буде показувати азимут у тисячних.

Так визначається прямий азимут, тобто азимут напрямку від своєї точки стояння на будь-яку іншу точку місцевості. Часто, наприклад, для пошуку зворотного шляху по тому ж маршруту, який був пройдений на закритій місцевості або вночі по заданих напрямках, необхідно користуватися зворотним азимутом. Зворотний азимут відрізняється від прямого на 180⁰. Таким чином, щоб отримати зворотний азимут, потрібно до прямого додати 180⁰ (якщо прямий азимут менше 180⁰) або відняти цю величину (якщо він більше 180⁰). Наприклад, зворотний азимут від сосни, рис.129, буде 330⁰ - 180⁰ = 150⁰.

Визначення на місцевості напрямку по заданому азимуту. Подібні задачі доводиться найчастіше виконувати під час пошуку на місцевості цілей за відомими азимутом і відстанню до них (цілевказання по азимутах), а також під час визначення і витримування по компасу заданого напрямку руху. Для того щоб знайти на місцевості напрямок по заданому азимуту, потрібно виконати таке:

а) установити покажчик мушки компаса на відлік по лімбу, який відповідає заданому азимуту. Це досягається у компаса Андріанова обертанням кришки, у компаса АК – обертанням лімба;

б) тримаючи компас горизонтально прорізом (ціликом) візирного пристрою до себе, повернутися так, щоб північний кінець магнітної стрілки установився проти нульової поділки на лімбі. В такому положенні стрілки напрямок лінії проріз-мушка покаже необхідний напрямок на місцевості.

Щоб точніше витримувати заданий напрямок руху за відомим (заданим) азимутом, потрібно, визначивши у вихідній точці шляху цей напрямок по компасу, замітити на ньому попереду будь-який орієнтир (кущ, пагорб, камінь і т.п.) і рухатись до нього, маючи кількість кроків або визначаючи відстань будь-яким іншим способом (за часом руху або по спідометру під час пересування на машинах). Досягнувши проміжного орієнтиру, знову визначити (за тим самим азимутом) напрямок, намітити на ньому наступний проміжний орієнтир і продовжити рух до нього. Так роблять до того часу, поки не будуть пройдені всі відстані до кінцевого пункту.

Вимірювання за допомогою компаса горизонтальних кутів (рис.4.15). Щоб виміряти на місцевості у даній точці Т кут між напрямком на два будь-яких предмети Л і П, потрібно визначити по компасу магнітні азимути цих напрямків і відняти від азимута правого напрямку азимут лівого . Якщо азимут правого напрямку буде менше азимута лівого, то до нього потрібно додати 360⁰.

Рисунок 4.15 – Вимірювання горизонтальних кутів за допомогою компаса

Вимірювання напрямків за часом регламентовано нормативом № 1. Норматив № 1. Визначення напрямку на місцевості.