Україні 2 страница

Окрім цього, Н. П, Молодкіна зазначає, що численні психологічні та соціальні проблеми можуть бути негативними факторами та підвищувати ризик нещасних випадків, хвороб чи стрес-реакцій, викликати незадоволення працею та порушувати благополуччя, а тому, відповідно, відображатися на здоров'ї. Порушення здоров'я і зниження працездатності можуть обумовити економічні втрати до 10-20 % валового національного продукту1,

Таким чином, професійний ризик полягає не тільки у впливі на особу негативних фізичних, хімічних чи біологічних факторів, а й психологічних та соціальних, які в сукупності можуть відображатися на професійній працездатності працівникка.

З огляду на вище наведене, можна стверджувати, що професійні ризики властиві не тільки працівникам, які зайняті на шкідливих, важких роботах, але й для державних службовців: суддів, прокурорів, слідчих тощо - та інших категорій осіб (адвокатів, нотаріусів тощо). Тобто, потенційно професійні ризики властиві для працівників усіх професій.

Власне, Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" й передбачає можливість добровільного професійного пенсійного страхування. Однак, при цьому, визначає випадки й обов'язкового. Сюди, згідно ч. 2 Прикінцевих положень до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" належать працівники, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими

1 В.Д. Роик. Профессиональньїй риск: проблемьі анализа й управлення // Електронний ресурс: ЬІ1р://\ууу\у.сЬе11:.ги/2003/4-03/гоіІ<:-4.ЬІт1

2 В.Д. Роик. Профессиональньїй риск: проблемьі анализа й управлення // Електронний ресурс: КІ1р://\у\улу.с1Іе11.ги/2003/4-03/гоі1<:-4.Ьіт1

1 Молодкина Н, Профессиональньїй риск й защита здоровья работающих Електронний ресурс: 1ІІ1:р://\у\У'\у.асШагіе5.ги/1іЬ/(іе1аі1.рЬр?1Р:::г2001

підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Що стосується зазначених категорій працівників, то переведення їх у сферу обов'язкового професійного пенсійного страхування є цілком виправданим з огляду на високий ступінь можливості настання професійних ризиків та на соціальне призначення такого страхування, яке полягає у:

- звільненні державних пенсійних систем від додаткових фінансових витрат, пов'язаних із збільшенням пенсій;

- забезпеченні достойного рівня життя пенсіонерів за рахунок додаткової до державної пенсії;

- зниження напруги на ринку праці, у зв'язку з можливістю дострокового виходу на пенсію учасників професійного пенсійного страхування.

Як уже зазначалося, професійне пенсійне страхування здійснюється через професійні пенсійні фонди. Слід вважати, що професійне пенсійне страхування може здійснюватися виключно через такі фонди, оскільки, по-перше, в такому випадку найкраще відображається суть власне професійного страхування (тобто за професійною ознакою), і по-друге, таке страхування здійснюється під кутом соціального забезпечення. Страхування особою певної професії у страховій компанії чи шляхом відкриття банківського депозитного рахунку є за своєю природою цивільно-

правовим, а не соціальним, і не відображає соціального характеру такого страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" вкладниками професійного пенсійного фонду, тобто особами, які сплачують пенсійні внески, можуть бути самі учасники такого фонду, їхні роботодавці чи професійні об'єднання, членами яких є учасники фонду,

Метою професійного пенсійного страхування, як і цілої системи пенсійного страхування, є реалізація громадянами права на отримання матеріального забезпечення у разі настання страхового випадку.

Отже, під професійним пенсійних страхуванням потрібно розуміти такий вид пенсійного страхування, за якого роботодавці, професійні об'єднання і (або) учасники фонду відраховують добровільно чи в обов'яковому порядку додаткові пенсійні внески з урахуванням особливостей професійних ризиків в спеціально створені професійні пенсійні фонди для забезпечення адекватного і більш високого рівня матеріального захисту учасників при досягненні ними встановленого пенсійного віку.

У багатьох розвинутих країнах великого значення надають професійному пенсійному страхуванню. Використовуючи можливості професійного пенсійного страхування, професійні пенсійні системи формуються шляхом комбінації різних рівнів, принципів і методів їх організації. У зв'язку з цим для ефективного використання переваг професійного пенсійного страхування, необхідно виділити та впорядкувати його основні класифікаційні ознаки.

Залежно від рівня організації та управління професійним пенсійним страхуванням світовій практиці відомі:

- державне професійне пенсійне страхування;

- недержавне(приватне) професійне пенсійне страхування;

- галузеве професійне пенсійне страхування;

- територіальне професійне пенсійне
страхування.

При організації державного професійного пенсійного страхування держава не тільки встановлює основні моделі та принципи професійного пенсійного страхування, але й створює спеціальний пенсійний фонд, через який здійснюється фінансування пенсійних виплат з професійного пенсійного страхування.

У разі, коли має місце недержавне (приватне) професійне пенсійне страхування, держава, зазвичай, виконує тільки контрольно-наглядові функції, оскільки функції з надання професійного пенсійного забезпечення здійснюються мережею комерційних та некомерційних організацій.

Галузеве та територіальне професійне пенсійне страхування є різновидами недержавного професійного пенсійного страхування, їхня суть полягає в організації та управлінні системою професійного пенсійного страхування в межах певної галузі чи регіону.

За формою організації виділяють такі види професійного пенсійного страхування:

- обов'язкове професійне пенсійне страхування;

- добровільне професійне пенсійне страхування.

При організації обов'язкового професійного пенсійного страхування роботодавці відповідно до чинного законодавства держави зобов'язані сплачувати

внески на формування додаткового пенсійного забезпечення працівників у спеціальні пенсійні фонди, які можуть створюватися державою, недержавними структурами або ж самими підприємствами. Основною метою держави є полегшення тягаря із забезпечення виплат своїм громадянам в межах державного пенсійного страхування.

Зазвичай ініціаторами добровільного професійного пенсійного страхування є самі роботодавці. При цьому переслідується така мета:

- соціальний захист найманих працівників окремого підприємства чи галузі;

- проведення відповідної кадрової та податкової політики;

- розширення інвестиційних можливостей (самоінвестування або інвестування у власне підприємство).

У літературі також виділяють дострокове та додаткове професійне пенсійне страхування1.

За загальним правилом дострокове пенсійне страхування пов'язано із можливістю працівника вийти на пенсію раніше досягнення встановленого законом пенсійного віку. Відомо, що основною умовою призначення та здійснення пенсійних виплат у будь-якій пенсійній системі є досягнення встановленого законом пенсійного віку.

1 Деркач Н. О. Профессиональное пенсионное страхование как злемент пенсионной системи государства // дисс. ... канд. зконом. наук. -Барнаул, 2007„-С 33.

держави встановлюють понижений пенсійний вік, виходячи з власної соціальної політики. При цьому до уваги можуть братися й інші фактори,

Дострокові пенсії можуть призначатися раніше настання пенсійного віку на таких підставах:

По-перше, в економічно розвинутих країнах (СІЛА, Німеччина, Швеція, Фінляндія тощо) застосовується гнучкий вік виходу на пенсію. Тобто, працівник може вийти на пенсію достроково в межах віку, встановленого законами, При цьому, однак, він втрачає від 3 до 11 % своєї повної пенсії, яку б він отримав, якщо б вийшов на пенсію по досягненню встановленого законом пенсійного віку. Така система є вигідною для самої держави, оскільки вона отримує додаткові робочі місця, що, в свою чергу, сприяє пониженню напруги на ринку праці.

По-друге, дострокова пенсія може призначатися соціальне незахищеним верствам населення (багатодітним матерям, безробітним тощо) як один із напрямів соціальної політики держави,

По-третє, дострокові пенсії у деяких країнах призначаються у зв'язку з особливими, тяжкими та шкідливими умовами праці, а також за вислугу років. В даному випадку передумовою для призначення такої пенсії є не соціальні ризики (старість, інвалідність, безробіття тощо), а професійні ризики, які впливають на якість роботи. У зв'язку з цим, наявність професійних ризиків дозволяє виділити в рамках професійного пенсійного страхування окремий вид - дострокове професійне пенсійне страхування. При цьому ризики, які впливають на причину дострокового набуття пенсійних прав, мають різну природу. Так одні з них пов'язані з важкими, особливими та шкідливими умовами праці, які є безпосередньою причиною ранньої втрати працездатності, в тому числі й професійної. Такі професійні ризики властиві працівникам гарячих цехів, хімічної, гірничодобувної та інших галузей промисловості. Інші ризики не мають основою важкі, особливі і шкідливі умови праці, проте довготривале здійснення професійний обов'язків може вплинути на втрату працездатності в ранньому віці (до досягнення встановленого законом пенсійного віку) у зв'язку з професійними захворюваннями. Це стосується таких категорій працівників, як медиків, педагогів, творчих працівників тощо.

Також мають свої особливості методи і способи фінансування дострокових пенсій. У разі застосування гнучкого віку виходу на пенсію фінансування дострокових пенсій здійснюється за рахунок самих пенсіонерів, які вирішили достроково вийти на пенсію. В такому випадку вони погоджуються на зменшення розміру пенсії на користь зниження пенсійного віку. Фінансування соціальних дострокових пенсій здійснюється зазвичай на принципах державного пенсійного забезпечення, тобто за рахунок бюджетних чи інших державних коштів. Проте, як зазначає Н.О. Деркач, найбільш оптимальним способом фінансування дострокових професійних пенсій є фінансування за рахунок коштів роботодавця в рамках професійного пенсійного страхування1.

Деркач Н.О. Профессиональное пенсионное страхование как злемент пенсионной системьі государства // дисс....канд. зконом, наук. -Барнаул, 2007.

Класифікатор професій // електронний ресурс: ЬПр://\ууу\у.уоЬи.сот.иа/иа/іпГо/с1а55ргоГ1У1-О.ЬІт1^ргІ5Ї

1 Деркач Н, О. Профессиональное пенсионное страхование как злемент пенсионной системи государства // дисс. ... канд. зконом. наук. -Барнаул, 2007,-С. 30-31,

Додаткове професійне пенсійне страхування е важливою складовою пенсійної системи, в межах якої підприємства чи галузі виробництва за рахунок добровільних відрахувань, чи відрахувань, які здійснюються на основі колективних договорів, формують додатковий пенсійний капітал своїх працівників. Такий вид пенсійного страхування реалізується за умов мінімальної підтримки з боку держави та характеризується порівняно низькими адміністративними та управлінськими затратами.

У світі існує дві основні моделі організації додаткового професійного пенсійного страхування:

1. Германська - за такої моделі підприємства не беруть участі у створенні окремого пенсійного фонду, а зараховує всі пенсійні права найманих працівників на власних позабалансових рахунках. У такому випадку найманий працівник отримує додаткову пенсію з оборотного капіталу компанії, в якій він працює. Важливою перевагою такої моделі є можливість роботодавця-юридичної особи 100%-го реінвестування пенсійних активів в свою власну діяльність. Як недолік моделі можна визначити високий ступінь ризикованості інвестиційних вкладень, які, як правило, не диверсифіковані, оскільки у випадку банкрутства юридичної особи-роботодавця для найманого працівника є ймовірність втратити не тільки свій заробіток, але й майбутню пенсію.

Різновидом германської моделі додаткового професійного пенсійного страхування є укладення роботодавцями - юридичними особами договорів довгострокового страхування життя своїх працівників. Такий спосіб використовують зазвичай малі та середні підприємства.

2. Англо-американська - в межах цієї моделі здійснюється повне відокремлення пенсійних активів від активів юридичної особи - роботодавця. Зазвичай юридична особа - ро ботодавець є тільки засновником приватного (недержавного) пенсійного фонду і діяльність такого пенсійного фонду відокремлена від діяльності самої юридичної особи -роботодавця. Відповідно до встановлених правил інвестування страхових резервів, створений фонд диверсифікує вкладення і цим самим робить їх менш ризикованими, При цьому, як правило, держава встановлює обмеження щодо можливості реінвестування пенсійних активів у діяльність засновників фонду (для прикладу, не більше 10 % резервів у США, не більше 5 % резервів у Великобританії).

Державна політика у сфері професійного пенсійного страхування може передбачати, як обов'язкову участь роботодавців та працівників у створенні системи додаткового професійного пенсійного страхування, так і добровільну участь. При цьому держава застосовує різні механізми оподаткування. Зазвичай за умов обов'язкового додаткового професійного пенсійного страхування держава не сильно турбується про надання особливих податкових пільг. Проте для розвитку добровільного додаткового професійного пенсійного страхування держави пропонують різні пільгові податкові режими:

- сплата внесків на додаткове професійне пенсійне страхування здійснюється із доходів до оподаткування. Пенсійний фонд звільняється від сплати податків з отриманих пенсійних внесків та з отриманого інвестиційного прибутку. Податок сплачується тільки з пенсій, які виплачуються;

- сплата внесків здійснюється з доходів до оподатку-вання. Пенсійний фонд сплачує податки з отриманих пенсійних внесків, а пенсії, які отримують наймані працівники, не підлягають оподаткуванню;

внески сплачуються з доходів після оподаткування, при цьому податкові органи перераховують у пенсійний фонд частину податку, який припадає на пенсійні внески. Пенсійні фонди звільняються від сплати податків з отриманих пенсійних внесків і з інвестиційного доходу;

- сплата пенсійних внесків здійснюється з доходу після обкладення його податками, Пенсійні фонди звільняються від сплати податків з отриманих пенсійних внесків та інвестиційного доходу» Не підлягають обкладенню податками також і пенсії.

Розглянувши види професійного пенсійного страхування, які відомі світовій практиці, а також проаналізувавши їхні характерні риси, виділимо основні види професійного пенсійного страхування, передбачені законодавством України.

В Україні передбачається здійснення професійного пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного страхування професійним пенсійним фондами, які за своєю правовою природою є некомерційним організаціями (непідприємницькими товариствами). Держава виконує тільки контрольно-наглядові функції.

На сучасному етапі можна говорити про існування в нашій державі як дострокового, так і додаткового професійного пенсійного страхування. При чому дострокове вже існує, а от додаткове тільки починає запроваджуватися.

В Україні також запроваджується додаткове професійне пенсійне страхування. На це, в першу чергу, вказує положення ч. 1 ст. 2 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", відповідно до якого недержавне пенсійне забезпечення запроваджується з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат. При цьому у нашій державі застосовується англо-американська модель додаткового професійного пенсійного страхування. Так, засновниками професійного пенсійного фонду можуть бути об'єднання юридичних осіб - роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки (об'єднання професійних спілок), або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності. Відокремлення активів пенсійного фонду від активів його засновників та роботодавців - платників пенсійного фонду є одним із принципів, на основі якого здійснюється недержавне пенсійне забезпечення. Окрім цього, ст. 49 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" встановлено загальні обмеження щодо інвестиційної діяльності з пенсійними активами пенсійного фонду. Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 49 даного Закону особа, яка здійснює управління активами пенсійного фонду, під час провадження нею також діяльності не має права придбати або додатково інвестувати в акції українських емітентів більш як 40 % загальної вартості пенсійних активів, при цьому не більше як 5 % в цінні папери одного емітента (п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону). Можливість додаткового інвестування пенсійних коштів у цінні папери засновника, передбачена тільки для корпоративних пенсійних фондів (ч, 2 ст. 49 Закону).

Зі змісту ст. 2 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" випливає, що за загальним правилом професійне пенсійне страхування здійснюється на добровільній основі. У цій же частині зазначено, що можуть бути винятки із загального правила, які передбачаються законами. Так, у ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 вироб-ництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Тобто, законодавець передбачає запровадження обов'язкового додаткового професійного пенсійного страхування, яке здійснюватиметься за правилами недержавного пенсійного страхування.

При цьому, відповідно до п. 5.6.2. ст. 5 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник цього податку сплачує за власний рахунок добровільні внески на страхування (недержавне пенсійне забезпечення) найманої ним фізичної особи, то такий платник податку має право віднести до складу

валових витрат кожного звітного податкового періоду (Наростаючим підсумком) суму таких внесків, яка С5-купно не перевищує 15 відсотків від заробітної плати, зарахованої такій найманій особі протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди.

Таким чином, підводячи підсумки, сліл зауважити, щ0 професійне пенсійне страхування в системі недержавного пенсійного страхуванню

здійснюється професійними пенсійними фондами. В країні існує дострокове професійне пенсійні страхуання в межах загальнообов'язкового державногс пенсійного страхування. При цьому Законом Україні Іро недержавне пенсійне забезпечення" передбачається 3 апРоваДЖення додаткового професійного пенсійною страхування. В нашій державі доцільно використовував аінгло-американську модель додаткового професійног

^енсійного страхування, за якої активи пенсійного фонду відоклемлені від активів його засновники встановлені законодавчі обмеження щодо інвестуванн ^енсійних активів у цінні папери засновників-емітентії Ри Цьому додаткове професійне пенсійне страхувань оже бути, як добровільним (за загальним правилом ак І обов'язковим, однак останнє ще не запроваджено ^країні.

о 1