Дія електричного струму на організм людини
Іонізуючі випромінювання
Іонізуюче - будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем приводить до утворення електричних зарядів різних знаків.
Іонізуюче випромінювання ділиться на електромагнітне (фотонне), до якого належать рентгенівське і гамма-випромінювання, і корпускулярне (альфа- бета-випромінювання, нейтрони, протони).
Людина належить до одного з найбільш чутливих до радіації біологічних об'єктів (в 50 % випадків при дозі опромінення 4 Зв протягом 30 діб відбувається загибель людини).
Різні органи неоднаково сприймають дію радіації, тому уведено поняття "критичний орган" - орган, що позначає, тканину, частину тіла, опромінення якого в даних умовах завдає найбільшої шкоди здоров'ю.
Джерела іонізуючого випромінювання діляться на природні та штучні.
Дія іонізуючого випромінювання на людину
Деякі особливості дії іонізуючого випромінювання на організм полягають у наступному:
- органи почуттів не реагують на випромінювання;
- малі дози випромінювання можуть підсумуватися і накопичуватися в організмі (кумулятивний ефект);
- випромінювання має генетичний ефект.
Радіоізотопи, що потрапляють в організм розподіляються і локалізуються селективно.
Ефекти, викликані дією радіації, систематизуються по видах ушкоджень і часу прояву. Ефекти по видах ушкоджень класифікуються на 3 групи: соматичні, соматико-стохастичні (випадкові) і генетичні. Час прояву вказує на дві групи поразок - ранні (або гострі) і пізні.
Результати досліджень показують:
- не існує ніякої граничної зони, за якої відсутній ризик захворювання раком;
- ризик захворювання зростає прямо пропорційно дозі опромінення.
Термічна дія викликає опіки та обвуглювання тканин.
Електролітична дія полягає в тім, що електричний струм розщеплює наявні в організмі розчини на складові частини.
Біологічна дія складається в подразненні та збудженні живих тканин організму і порушенні внутрішніх біологічних процесів, що приводить до мимовільних рухів кінцівок, голови; зміні ритму серця; порушенні роботи легенів.
Механічна дія електричного струму може приводити до розриву тканин внаслідок електродинамічного ефекту.
Вплив електричного струму на організм людини класифікують по ступені складності:
1. Електротравми - опіки, електричні знаки (специфічна поразка тканин); металізація шкіри; електрофтальмія (запалення зовнішніх оболонок очей під дією ультрафіолетових променів електричної дуги); механічні ушкодження (розриви шкіри, вивихи, переломи й т.д., викликані мимовільним скороченням м'язів).
2. Електричний удар. Розрізняють 4 ступеня електричного удару:
1 ступінь - судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості;
2 ступінь - судорожне скорочення м'язів із втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця;
3 ступінь - втрата свідомості; порушення дихання або роботи серця;
4 ступінь - клінічна смерть.
Наслідки поразки людини електричним струмом залежать від опору тіла, тривалості протікання струму, шляху струму, роду і частоти струму, напруги.
Розрізняють три ступені впливу струму:
а) граничний відчутний струм - це мінімальний струм, що викликає чутливі, контактні подразнення відповідних аналізаторів шкіри. Величина змінного відчутного струму 0,5 - 1,5 мА, постійного - 5 - 7 мА.
б) граничний струм (невідпускний) - це мінімальний струм, що викликає судорожне скорочення м'язів. Величина змінного невідпускного струму - 6 - 10 мА; постійного - 50 - 80 мА.
в) граничний фібриляційний струм - це струм, при якому починається фібриляція серця. Величина змінного фібриляційного струму - 80 - 100 мА; постійного - 300 мА. Правилами безпеки встановлено, що електричний струм силою 0,1 А (100 мА) - смертельний. При цьому струм не розділяють на постійний або змінний. Для жінок зазначені граничні значення струму в 1,5 рази нижче.
Має значення і шлях струму через тіло. Найнебезпечніший - через серце і м'язи легенів, а також через мозок. Найнебезпечнішими вважаються: права рука - ноги; голова (скронева частина) - будь-які частини тіла.
За інших рівних умов змінний струм високих частот менш небезпечний змінного струму промислової частоти (50 Гц).