ВІЗИТНА КАРТКА

На сьогодні візитні картки широко використовуються і є невід’ємним атрибутом ділового життя. Візитна картка – це картка для вручення під час знайомства чи візиту.

Здебільшого вона містить такі реквізити:

- назву підприємства, установи, організації, фірми;

- прізвище, ім’я, по батькові власника картки;

- посаду;

- адресу установи, організації, підприємства, фірми;

- номери телефонів, факсу.

Візитні картки бувають різних видів:

1. Стандартна картка використовується під знайомства. Назва фірми, прізвище, ім’я, по батькові друкують великими літерами; посаду, адресу, телефон – малими.

2. Представницьку картку вручають, якщо її власник не бажає продовжувати контакт. У ній зазначаються назва фірми, адреса й телефон.

Зразок:

Іноді адреса може не зазначатися.

Зразок:

3. Картку фірми використовують для привітання від імені фірми.

Зразок:

4. Об’єднана візитна картка. У ній зазначають прізвище (або прізвища), імена та по батькові чоловіка і дружини; надсилають або розвозять переважно жінки.

Візитна картка – невеликий аркуш картону (формат візитної картки – переважно 9×5 см; розмір візитки жінки – 8×4 см), колір якого, згідно з протокольними вимогами, повинен бути білим. Окрім реквізитів власника, на візитній картці може бути його фотографія.

На візитній картці офіційної особи, особливо дипломатичного представника, номер телефону, домашню та службову адреси не друкують.

На іншій візитній картці можна прочитати лише посаду (напр., Посол) або (для неофіційних випадків) – прізвище, ім’я та по батькові дипломата. Візитну картку останнього зразка надсилають лише жінкам. Шрифт візитних карток суворо не регламентується. Склалась така практика, що з одного боку візитної картки текст друкують рідною мовою, а на зворотному – англійською. Це не зовсім правильно, оскільки один бік мав би бути вільним для будь-яких записів. Отже, краще мати два види карток.

Візитні картки застосовують у таких випадках:

1. Привітання. Прийнято вітати своїх зарубіжних партнерів у день їх національного свята. Звичайною формою вітання є надсилання візитної картки.

У такому разі внизу ліворуч треба зробити напис чорнилом або простим олівцем (це правильніше). За традицією цей напис є скороченим позначенням відповідних французьких слів із таким значенням: Р. – щоб привітати; Р...А – щоб привітати з Новим роком; Р. ...А – щоб подякувати і привітати з Новим роком.

2. Висловлення співчуття. Для висловлення співчуття з приводу національного трауру тощо надсилають картку з таким написом: Р.С. – для співчуття.

3. Висловлення подяки. На знак вдячності за привітання чи висловлення співчуття, за подарунки тощо протягом 24 годин надсилають відповідну візитну картку, на якій внизу роблять напис: P.R. – щоб подякувати.

4. Від’їзд із країни. При від’їзді з країни, де ви знаходилися у коротко- чи довготерміновому відрядженні, якщо вам не випала нагода попрощатися особисто з діловим партнером, можна надіслати йому візитну картку з написом: Р.Р.С. – щоб попрощатися.

5. Представлення. Щоб представитися особі, з якою ви збираєтеся співпрацювати, можна вашу візитну картку надіслати разом з візитною карткою тієї особи, яку майбутній партнер вже добре знає. Тоді на другій візитній картці пишуть: Р.Р. – щоб представити.

6. Запрошення на прийом. Для запрошення на неофіційний прийом вгорі на візитній картці пишуть ім’я та прізвище запрошуваної особи, а внизу зазначають вид прийому (сніданок, коктейль тощо), місце, час і дату.

У разі перевантаження візитної картки інформацією запрошення надсилають на листівках, до яких приколюють свою візитну картку.

7. У разі зміни адреси замість старої картки надсилають нову з новими реквізитами.

Залежно від характеру стосунків написи на картках можна робити рідною мовою: дякує за новорічне вітання, шле свої найкращі побажання в Новому році, дякує за увагу, висловлює співчуття тощо.

Візитні картки не підписують, дата не ставлять.

Використання візитних карток не обмежується зазначеними випадками.

Візитні картки, що надсилають поштою або кур’єром, вкладають у спеціальний конверт, на якому від руки чорнилом або на друкарській машинці (комп’ютері) вказують ім’я, прізвище і посаду адресата. Одному адресатові можна надсилати кілька візитних карток в одному конверті. Якщо в такому конверті є візитні картки для кількох осіб, то це зазначають угорі зліва на кожній візитній картці, надписуючи прізвище особи.

Щоб запобігти використанню візитної картки, що надсилається в конверті, в недобрих цілях сторонньою особою, варто написати на ній кілька рядків.

На отримані візитні картки поштою чи кур’єром прийнято відповісти візитною карткою впродовж 24 годин. Особисто вручати адресату свою візитну картку з висловленням подяки тощо не прийнято.

За кордоном поширене правило залишати першим свою візитну картку особі, молодшій за віком чи нижчій за рангом. Жінки не залишають свою візитну картку в домі неодруженого чоловіка.

Після представлення жінці чоловік повинен протягом тижня надіслати їй свою візитну картку і картку для її чоловіка.

Усі гості, що були присутніми на сніданку, обіді чи вечірньому прийомі (окрім запрошення на чай), повинні надіслати лист із висловленням подяки чи залишити протягом тижня свою візитну картку в будинку господині.