Будова клітини

Клітина як структурна та функціональна одиниця організму

Основні функції живого

n Обмін речовин і енергії – сукупність процесів, що відбуваються в організмі і забезпечують організм необхідними речовинами й енергією. Він складається з двох процесів: асиміляції (assimilatio – уподібнення, ототожнення) і дисиміляції (dissimilatio – розподібнення). Засвоєння клітинами речовин, що споживаються з зовнішнього середовища і стають частиною їхніх структур, називається асиміляцією, а розщеплення складних речовин на більш прості – дисиміляцією. На процеси асиміляції витрачається енергія, що утворюється в організмі за рахунок дисиміляції.

n Подразливість – спроможність клітин відповідати на подразнення зміною свого фізіологічного стану; подальший розвиток цієї властивості призвів до виникнення в деяких тканинах (нервовій, м'язовій, секреторній) властивості збудливості. Ця властивість пов'язана зі зміною потенціалу мембрани збудливих клітин і поширенням хвилі збудження мембраною клітини, а іноді і перехід збудження на інші тканини. Збудливі тканини реагують на подразнення специфічно – нервові клітини генерують нервовий імпульс, м'язові скорочуються, залозисті виділяють секрет. Спроможність клітин до збудження є основою більш складних реакцій організму на подразнення – таксисів, тропізмів. У більш складно організованих організмів відповідні реакції охоплюють ряд різнорідних тканин, у першу чергу нервову. Така відповідна реакція зветься рефлекторною.На основі рефлексів будуються більш складні форми відповідних реакцій – інстинкти й умовні рефлекси.

n До основних властивостей живого належать також спадковість і мінливість. Їх вивченням займається генетика.

n Саморепродукція –-тривалість життя в кожного організму обмежена, але кожний живий організм спроможний до розмноження, росту і розвитку.

n

Мембранні органели – ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, мітохондрії, лізосоми,

Не мембранні органели – рибосоми, клітинний центр