Бойовий порядок механізованого взводу

Бойовий порядок– шикування підрозділів для виконання бойових завдань в ході ведення бою. Він повинен відповідати поставленому завданню, замислу майбутнього бою і забезпечувати:

= повне використання бойових можливостей підрозділів;

= своєчасне зосередження зусиль у районі оборони;

= надійне ураження противника навсю глибину його бойового порядку;

= швидке використання результатів вогневого ураження противника і вигідних умов місцевості;

= нарощування зусиль у ході бою і можливість здійснення маневру;

= найменшу уразливість підрозділів від ударів будь - яких видів зброї;

= підтримання безперервної взаємодії;

= зручність управління підрозділами.

Бойовий порядок механізованого взводу залежно від поставленого завдання та умов місцевості будується:

- в одну лінію; - дві лінії.

Бойовий порядок механізованого взводу під час ведення оборонного бою, як правило, складається з:

* бойових порядків механізованих відділень;

* групи управління і вогневої підтримки;

* засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу.

* у деяких випадках у взводі може створюватися група бойових машин (Гр.БМ).

Механізоване відділення обороняє бойову позиціюфронтомдо 100 м, на якій обладнуються основні і запасні (тимчасові) позиції для вогневих засобів, що дають змогу разом із сусідніми відділеннями знищувати противника вогнем перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу.

Бойова позиція складається з ділянки оборони, в межах якої обладнуються:

= основні і запасні окопчики для стрільців (бойових груп), гранатометника, командира відділення;

= площадка (окопчик) для ручного кулемета;

= укриття для особового складу (щілина, бліндаж, перекрита ділянки траншеї);

= ніші для бойових і господарчих запасів;

= тупіки і розширення для забезпечення зустрічного руху;

= відхоже місце;

= водозбірна яма;

= хід сполучення до БМП (БТР).

На бойовій позиції відділення стрільці, кулеметники і гранатометник розташовуються так, щоб усі підступи до неї перед фронтом і на флангах були під дійсним, особливо фланговим і перехресним, вогнем, а загородження і перешкоди добре проглядалися і прострілювалися.

Залежно від обстановки і рішення командира вони можуть розміщуватися:

- розосереджено (рівномірно);

- бойовими групами.

Відстань між ними при рівномірному розміщенні особового складу може бути 14 – 16 м,між бойовими групами («двійками», «трійками»)– 20 – 30 м, а між собою в середині – до 5 м.

Бойова позиція відділення, що розміщується в другій лінії (запасна), повинна мати добрий обстріл перед своїм фронтом, в проміжках між відділеннями, що знаходяться попереду, а також у тилу. На позиції відділення можуть розташовуватися вогневі засоби старших командирів.

Командир відділення керує підлеглими,розташовуючись у такому місці, звідки зручніше керувати відділенням, спостерігати за місцевістю і сигналами командира взводу.

Група управління і вогневої підтримки призначена для управління підрозділами і вогнем у ході бою, завдання ураження живійсилі і броньованим машинам противника, а також для вирішення вогневих завдань, які раптово виникають.

До її складу можуть включатися:

= розрахунок кулемета ПКМ;

= гранатометне відділення (обслуга);

= пара вогнеметників;

= мінометна обслуга;

= в деяких випадках – БМП (БТР) взводу.

Група бойових машин призначена для підтримки бою механізованих відділень, підвищення стійкості та активності оборони діями на заздалегідь обраних вогневих рубежах, закриття проривів, що утворилися внаслідок вогневих ударів противника, дій як кочуючих вогневих засобів і інших завдань. Їй призначається:

- район розташування;

- кілька вогневих рубежів (позицій);

- маршрути виходу до вогневих рубежів.

Діями групи бойових машин керує командир взводу через свого заступника.

При побудові взводу в одну лінію бойові позиції відділення розміщують в одній траншеї з інтервалом 50 м між ними.

У разі побудови бойового порядку взводу у дві лінії в опорних пунктах взводів, розташованих на найбільш імовірному напрямку наступу противника, позиція одного з відділень взводу, з метою посилення стійкості оборони, може облаштовуватися у глибині опорного пункту (на другій лінії) на відстані100 - 200 м за траншеєю. У разі загрози нападу противника з флангу бойовий порядок може будуватися:

= уступом уперед; = уступом назад.

БМП (БТР) і танки в опорному пункті взводу розташовуються по фронту з інтерваломдо 200 м і в глибину не менше 100 мвід першої траншеї. Вогневі позиції для них вибираються з урахуванням умов місцевості як на передніх, так і на зворотних схилах висот із таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за противником і ведення вогню на граничну дальність прямою наводкою з гармат, кулеметів і протитанковими керованими ракетами, взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту, а також кругова оборона, приховане розташування вогневих засобів і маскування.

Розташування танків повинне забезпечувати під час стрільби безпеку механізованих підрозділів, які діють попереду. Прямолінійне їх розміщення, як і інших вогневих засобів, забороняється.

БМП з екіпажем без десанту (екіпаж танка) може виділятися для дій у вогневій засідці або в складі бронегрупи батальйону (роти).

Додане механізованому взводу протитанкове відділення може розташовуватися на позиціях механізованих відділень, а гранатометне відділення – у проміжках між ними або на фланзі опорного пункту взводу. Передбачається можливість маневру цих відділень у ході бою на найбільш небезпечний напрямок і для зайняття кругової оборони.

В опорному пункті взводу і на його флангах можуть займати вогневі позиції вогневі засоби старшого начальника. Командир взводу повинен знати завдання цих засобів і підтримувати з ними тісну взаємодію.