ПРО ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ІНСТРУКЦІЯ

1. Цією Інструкцією визначений порядок проведення службових розслідувань, що здійснюють інспекції з особового складу, інші підрозділи і посадові особи органів внутрішніх справ у випадках надзвичайних подій, правопорушень та інших неправильних дій (далі - порушень), скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

2. Завданням службового розслідування є повне, об'єктивне і всебічне розслідування обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі – працівники органів внутрішніх справ), виявлення причин і умов, що сприяли їхньому скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів для того, щоб кожний винний був притягнутий до відповідальності, а жоден невинний не постраждав.

3. Проведення службового розслідування інспекції з особового складу можуть доручити виключно керівник органу (міністр, державний секретар), начальник підрозділу, його заступник по роботі з персоналом, а в МВС України - і начальник УВБР.

До компетенції інспекції з особового складу не входить проведення службових розслідувань щодо робітників і службовців, військовослужбовців внутрішніх військ і інших частин та підрозділів, що комплектуються призваними на дійсну військову службу особами, а також стосовно працівників слідства та дізнання через їхню процесуальну діяльність.

4. Інспекції з особового складу залучають до проведення службових розслідувань у випадках:

4.1.Порушень законності, скоєних керівниками органів внутрішніх справ і служб ГУМВС, УМВС, УМВСТ.

4.2.Дорожньо-транспортних пригод, скоєних працівниками ОВС, якщо при цьому загинули люди.

4.3. Застосування працівниками органів внутрішніх справ вогнепальної зброї, якщо при цьому є поранені або загиблі.

4.4.Вчинення злочинів працівниками органів внутрішніх справ, корупції.

4.5.Самогубств і загибелі працівників міліції.

4.6. Поранення працівників.

5. У всіх інших випадках порушень службові розслідування проводять посадові особи відповідних служб органів внутрішніх справ, працівники яких допустили порушення службової дисципліни.

7. Підставами для проведення службового розслідування є:

7.1.Заяви, скарги, листи громадян.

7.2.Повідомлення державних органів, громадських організацій, телебачення, радіо та інших засобів масової інформації.

7.3.Повідомлення органів дізнання, попереднього слідства, прокурора, суду.

7.4. Повідомлення працівників органів внутрішніх справ про допущені або виявлені порушення.

8. За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службові розслідування не проводять.

9. Службове розслідування проводять у місячний термін з дня надходження до органу внутрішніх справ заяви, скарги, інформації чи повідомлення про порушення. Якщо закінчення місячного терміну припадає на вихідні або святкові дні, службове розслідування має бути
закінчено наступного після вихідного або святкового дня.

10. При проведенні службового розслідування повному, об'єктиному і всебічному дослідженню підлягають:

10.1.Подія порушення (час, місце, спосіб, інші обставини).

10.2.Наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення.

10.3. Обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність.

10.4.Характеристика особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення).

10.5.Причини та умови, що сприяли скоєнню порушення.

10.6.Характер і розмір нанесених порушенням збитків.

11.Проведенню службового розслідування, як правило, має передувати підготовка …

12.13. Посадова особа при проведенні службового розслідування має право:

13.1.Отримувати від працівників органів внутрішніх справ і громадян письмові пояснення.

13.2.Проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких є суттєві протиріччя про обставини порушення (одночасне опитування проводять за згодою на те опитуваних осіб, про його проведення складають довідку).

13.3.Знайомитися з відповідними документами органів внутрішніх справ, у необхідних випадках додавати їх або їхні копії до матеріалів розслідування (в інших підприємствах, організаціях та установах ознайомлення з документами та зняття з них копій має здійснюватися з дозволу їхнього керівництва).

13.4.Отримувати консультації у спеціалістів з питань, що потребують спеціальної підготовки.

13.5.Готувати доручення і запити іншим органам внутрішніх справ про надання необхідної допомоги, інформації, а також з'ясування обставин, що підлягають встановленню.

13.6.Виїздити на місце скоєння порушення. Огляд місця події в ході службового розслідування не заміняє і не має заважати огляду місця події, передбаченому нормами кримінально-процесуального законодавства.

14. Посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана:

14.1.Вжити всіх законних заходів щодо встановлення обставин, зазначених у п. 10 цієї Інструкції.

14.2.Дотримуватися передбачених законом прав та інтересів заявника, особи, щодо якої проводять службове розслідування, інших осіб, які беруть у ньому участь.

14.3.Роз'яснювати заявникам і особам, стосовно яких проводять службове розслідування, їхні права, забезпечувати здійснення цих прав у межах своєї компетенції, вирішувати в ході розслідування та після його
закінчення спірні питання, розглядати заяви та клопотання.

14.4. Доповідати керівнику, який призначив службове розслідування, про виявлені недоліки, порушення законів, наказів, інструкцій, а також причини і умови, що сприяли скоєнню порушень, вносити пропозиції щодо їхнього усунення.

14.5. У випадках встановлення службовим розслідуванням ознак складу злочину в діях особи, стосовно якої воно проводиться, або в діях інших осіб негайно доповісти про це начальнику і вжити заходів відповідно до закону.

14.6.Інформувати керівників, особовий склад органу внутрішніх справ, заявника та інших зацікавлених осіб про наслідки розслідування і вжиті заходи (за дорученням керівника, який призначив службове
розслідування, дотримуючись при цьому вимог державної і службової таємниці).

14.7.Скласти за результатами службового розслідування висновок і подати його на розгляд і затвердження керівнику органу внутрішніх справ або його заступнику.

14.8. Ознайомити із затвердженим висновком службового розслідування особу, стосовно якої воно проводилося, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.

15. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

15.1.Давати усні та письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати докази стосовно обставин, що досліджувалися.

15.2.Заявляти відводи щодо працівника, який проводить службове розслідування, подавати скарги на його дії та рішення (заяви і скарги подаються керівнику, який призначив розслідування, або вищому за чином керівнику, який щодо цього приймає рішення, про що інформується заявник).

15.3.Знайомитися після закінчення службового розслідування із затвердженим висновком, а з дозволу керівника, який призначив службове розслідування, з матеріалами перевірки в частині, що його стосується, якщо це не суперечить вимогам про збереження державної і службової таємниці.

15.4.Оскаржувати затверджений висновок службового розслідування у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.

17. У висновку за результатами службового розслідування слід зазначити:

17.1.Привід для призначення службового розслідування, посаду, звання і прізвище працівника, який проводив службове розслідування. Посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіту, час служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

17.2.Суть встановленого порушення та його наслідки, чим підтверджується чи заперечується вина працівника, обставини, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність, причини й умови, що сприяли порушенню, прийняті або запропоновані заходи щодо їхнього усунення.

17.3.Пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення або заходи громадського впливу, направлення матеріалів в слідчі органи або припинення службового розслідування.

18. Висновок за результатами службового розслідування підписується особою (чи особами), яка його проводила. До затвердження висновку керівником органу внутрішніх справ з ним ознайомлюють керівника, підлеглі якого проводили службове розслідування, та керівника служби, працівник якої скоїв порушення. При ознайомленні зазначені керівники висловлюють згоду із запропонованими висновками або не погоджуються з ними, про що роблять відповідну позначку та викладають свою думку і конкретні пропозиції в додатку до висновку.

Керівник органу внутрішніх справ при затвердженні висновку за результатами службового розслідування вивчає пропозиції осіб, які проводили службове розслідування, приймає одну із запропонованих пропозицій або своє рішення. Якщо у висновку за результатами службового розслідування приймається інше рішення, ніж запропо­новане особами, які здійснювали перевірку, про це власноручно робить записи керівник органу внутрішніх справ при затвердженні висновку.

19.При порушенні кримінальної справи щодо працівників органів внутрішніх справ рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності приймаються тільки після встановлення їхньої вини або невинності відповідно до закону, якщо ними не скоєно порушень, за які можуть бути вжиті заходи, передбачені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.

20.Висновок службового розслідування додають до особової справи працівника, який скоїв порушення. Матеріали службового розслідування зберігають згідно зі встановленим порядком.

21.Копії висновків за результатами службових розслідувань надзвичайних подій серед особового складу, передбачених пп. 4.1-4.5, ГУМВС, УМВС, УМВСТ надсилають до УВБР ГУБОЗ МВС України в п'ятиденний термін після їхнього затвердження. У випадку засудження працівника до УВБР надсилається також копія вироку після набрання ним чинності.

РЕЗЮМЕ

 

Ø Резюме – це документ, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає.

 

Єдиного стандарту для складання резюме у вітчизняній практиці не існує. Найбільш звичним для кадровиків є коротке (на 1-2 сторінки) резюме, складене за хронологічним принципом.

Гарні, конкретні резюме можуть відрізнятися одне від одного деталями своєї побудови. Але є кілька головних вимог, виконуючи які ви робите своє резюме більш ефективним. До них можуть бути віднесені:

Цілеспрямованість. Добре, якщо з резюме легко зрозуміти, на яку роботу ви претендуєте і чому вас можуть розглядати як гідного кандидата для цієї роботи.

Зручність сприйняття резюме. У людини, що переглядає пачку резюме, для первинного ознайомлення з кожним з них звичайно є 1-2 хвилини. Після цього резюме буде або відібрано для більш детального вивчення і можливої роботи з вами як з кандидатом, або відправлено в базу даних (у кращому випадку), або викинуто. Для зручності сприйняття резюме повинне бути добре структурованим, красиво видрукуваним, а також не містити другорядних даних і дрібниць (наприклад, про батьків, віросповідання і т.д.).

Культура складання й оформлення. Граматичні помилки, суржик, помилки, рукописне оформлення й інші подібні вади не роблять честі авторові резюме. За інших рівних умов у першу чергу зацікавляться тим кандидатом, чиє резюме культурно оформлено.

 

Невдалі резюме звичайно є результатом недотримання зазначених вище основних вимог. Приведемо кілька типових помилок:

Зайво об'ємне резюме. Якщо ви представляєте резюме не за попередньою домовленістю, а у відповідь на оголошення про вакансії, то ідеальним обсягом є одна сторінка. Для фахівця з великим досвідом і довгим послужним списком припустимі дві сторінки. Думаю, що резюме в три-чотири сторінок може бути правильним при відправленні по попередній конкретній домовленості, або при напрямку його в агентство, що займається підбором керівників вищої ланки.

Рукописне резюме. Якщо ви претендуєте на одержання престижної і високооплачуваної роботи, ви зобов'язані знайти можливість красиво віддрукувати ваше резюме. Не пройшовши цього тесту, ви навряд чи будете розглядатися як серйозний кандидат. Грубою помилкою варто вважати представлення в компанію або кадрове агентство заповненого від руки бланка анкети, отриманого зовсім в іншому місці (наприклад, вирізаного з газети).

Резюме з зайвою інформацією. Що тільки не вказують у резюме. Наприклад, знак зодіаку, дати народження близьких родичів, численні захоплення. І навіть ріст, вага і достоїнства фігури, при цьому претендуючи не на посаду фотомоделі, а зовсім на іншу роботу.

Резюме, що є випискою з трудової книжки. Докладно перелічуються всі підприємства і посади, навіть зведення про занесені в трудову книжку подяках. І нічого про конкретну роботу і досягнення. А саме ці зведення з резюме характеризують кваліфікацію претендента і є дуже важливими для роботодавця.

Недбало і неграмотно складені резюме. Очевидна неохайність резюме мимоволі асоціюється з діловими якостями його автора.

Склавши варіант резюме, спробуйте ввійти в роль потенційного роботодавця і подивитися на ваше резюме його очима. І, можливо, вам стане ясним, як поліпшити резюме і зробити його більш ефективним.

 

Розрахунок часу:

1. Вступне слово - 5 хв.;

2. Висвітлення 1-го питання - 20 хв.;

3. Висвітлення 2-го питання - 25 хв.;

4. Висвітлення 3-го питання - 25 хв.;

5. Висновки - 5 хв.