Яке регулює договірні відносини сільськогосподарських товаровиробників

Сільськогосподарське виробництво характерне своєю розга­луженістю договірних зв’язків і їх різноманітністю, що обумовлюється різновидами суб’єктів аграрних відносин, специфікою предмета договірних зобов’язань і ін. Щоб досягти як практичної, так і наукової мети в аграрному праві проводиться класифікація договорів у сільському господарс­тві за певними ознаками. При цьому треба брати до уваги, що са­ма галузь аграрного права є самостійною комплексною галуззю, то­му з одного боку, загальні положення про правочини та їх різно­вид – договори – містяться в цивільному законодавстві, а прави­ла про окремі специфічні договори в господарських відносинах заз­нали свого правового регулювання в рамках господарського зако­нодавства. З іншого боку, специфіка відносин аграрного виробниц­тва сама по собі та в поєднанні зі специфікою їх законодавчого регулювання зумовлює особливий підхід до визначення поняття, класифікації, змісту дого­ворів у сільському господарстві.

Враховуючи специфіку предмета договірних зобов’язань в сільському господарстві, договори можна класифікувати на чотири групи:

· по-перше, з матеріально-технічного, фінансового, електро­енер­гетичного та фінансово-кредитного забезпечення суб’єктів АПК;

· по-друге, з надання суб’єктам аграрного виробництва різно­манітних послуг щодо виробничо-технічного, меліоративного, гідро­меліоративного, агрохімічного, транспортного забезпечення їх діяльності;

· третю групу складають договори з реалізації товаровироб­ника­ми сільськогосподарської продукції;

· до четвертої групи слід віднести договори по науковому забезпеченню АПК: договори по запровадженню наукових розробок щодо вирощування нових сортів рослин, розведення нових видів та порід худоби, застосування нових технологій виробництва та інші.