Умовивід як форма мислення, загальні особливості, істинність та хибність, види умовиводів

Загальна характеристика традуктивних умовиводів.

Види індуктивних умовиводів.

Умовні та розподільні умовиводи.

Види дедуктивних умовиводів (силогізм, полісилогізм, ентимема).

Умовивід як форма мислення, загальні особливості, істинність та хибність, види умовиводів.

План.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВИВОДІВ.

Лекція 4.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Конверський А.С. Логіка. – К., 1998.

2. Кондаков И.В. Логика. – М., 1954.

3. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999.

4. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.

5. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997.

6. Формальная логика. Л., 1977.

Умовивід– це складна форма мислення, яка встановлює нові зв’язки між предметами і явищами на основі вже відомих. Теорія умовиводів є найбільш ретельно розробленою частиною формальної логіки.

Умовивід – цілісне розумове утворення, що має таку структуру:

- засновоки – судження, яке віддзеркалює вже відомі зв’язки;

- заключення (висновок)– судження, яке віддзеркалює нові зв’язки.

Заключення буде істинним за наявності двох необхідних умов:

1. Якщо засновки істинні за змістом.

2. Якщо умовивід вірний за своєю будовою.

Наприклад:

Засновок 1 - Всі митці тонко відчувають природу.

Засновок 2 – Левітан – митець.

Заключення – Левітан тонко відчував природу.

 

У цьому умовиводі обидві засновки істинні, й тому він побудований вірно і є цілком істинним. Це випливає з наступної схеми:

 
 


 

 

А – Левітан

В – митці

С – ті, хто тонко відчувають природу

 

Навпаки, висновок може бути хибним, якщо:

1. Хоча б один із засновків хибний;

2. Побудова умовиводу є хибною.

Наприклад:

Засновок– Всі свідки правдиві.

Засновок – Захаров – свідок.

Висновок – Захаров – правдивий.

 

У цьому умовиводі одна з засновків (перший) є хибою. Висновок, відповідно, істинним не буде.

Стосовно того, наскільки важливою є вірна побудова умовиводу, свідчить відомий в логіці жартівливий приклад, коли з двох істинних засновків отримується безглуздий висновок.

 

Наприклад:

Засновок – Всі птахи носять пір’я.

Засновок – Дикуни іноді теж його носять.

Висновок – Іноді дикуни є птахами.

 
 

 


С – ті, що носять пір’я

В – птахи

А - дикуни

Подібно до того, що не можна займатися побудовою будинку без якісного матеріалу, неможливо побудувати вірний умовивід без вірних суджень-засновків, які побудовані за правильною схемою.

Види умовиводів.

Формальна логіка розрізняє насамперед:

* безпосередні умовиводи – висновок будується лише на одному засновку. Наприклад, “Петров викликаний до суду у якості свідка, бо він зобов’язаний давати свідчення”;

* опосередковані – висновок будується на кількох засновках: “Всі рідини пружні. Ртуть – рідина (за звичайних умов). Відповідно, ртуть має пружність”.

У свою чергу виділяють такі види опосередкованих умовиводів:

* дедуктивні – рух думки йде від загальної закономірності до часткового випадку (Всі люди смертні. Аристотель – людина. Аристотель – смертний.); Серед дедуктивних опосередкованих умовиводів виділяють зокрема силогізми – висновок базується на двох засновках, які є судженнями і зв’язані з загальним для них поняттям (Наприклад: Всі юристи опікуються правом. Захарченко – юрист. Захарченко опікується правом.). Крім силогізмів виділяють також умовні і розподільні умовиводи.

* індуктивні - рух думки йде від часткових випадків до загальної закономірності (Україна – країна Європейського континенту. Білорусь - країна Європейського континенту. Обидві країни – європейські);

* традуктивні (за аналогією) - рух думки йде від одного часткового випадку до іншого часткового випадку. Вони обов’язково мають ймовірнісний характер. Наприкдад: На планеті Марс існують певні кліматичні умови, які приблизно однакові із земними. На Землі є життя. Можливо (за аналогією), на Марсі є життя.