НАСТИЛАННЯ ТКАНИН

Матеріали, що надходять у розкрійне виробництво, звіряють із супровідними документами (картами розрахунку матеріалу).

За способом настилання шматків матеріалу технологічний процес буває:

· З рулону;

· З попередньо нарізаних полотнин (мірних полотен) – у минулому.

На підприємствах, що працювали за технологією настилання мірних полотен, основну тканину направляли до мірильно-різальної машини для нарізування полотен, заданих у карті розрахунку. Попереднє нарізування на полотна запобігало розтяганню матеріалів з легко розтяжними властивостями

За способом настилання технологічний процес виконують:

· послідовним способом;

· паралельним способом;

· послідовно-паралельним способом.

При послідовному способі настилання виконується спочатку на один стіл з різних рулонів, а потім на наступні. Недоліком є перекладання рулонів.

При п а р а л е л ь н о м у способі настилання процес виконується одночасно на всіх столах або на одному довжиною до 30 м. . Настилання всіх настилів на одному столі заощаджує сировину за рахунок усунення припусків на кінцях окремих частин загального настилу.

При послідов о- п а р а л е л ь н о м у способі настилання виконують зразу на двух та більше столах двома ланками настильниць При цьому скорочується цикл робіт, що виконуються на настильному столі.

За способом настилання полотен поділяють на:

· «лицем вниз»;

· «лицем до лиця»;

· «узгин».

Спосіб настилання полотнин «узгин» у промисловості широко не застосовують і використовують іноді для розкрою залишків.

Настилання «лицем вниз»:

· застосовується для усіх видів матеріалу;

· необхідно при викроюванні виробів з великими непарними або несиметричними деталями (наприклад: жіноча сукня з несиметричними пілочками);

· число полотен у настилі може бути парним і непарним;

· викроювання парних або симетричних деталей відбувається окремо, що може бути причиною дефекту крою;

· необхідне відстежування парності і симетричності деталей при розкладці.

При настиланні «лицем до лиця»:

· число полотен у настилі завжди повинне бути парним;

· усі деталі виробу комплектують із двох суміжних полотнин, що дає точність крою;

· використовуються багатокомплектні розкладки у декілька напівкомплектів лекал, (довжина настилу менше, ніж для повних комплектів);

· не відстежується симетричність та парність деталей;

· можливість появи різновідтінковості деталей;

· застосовують при виготовленні пальто, костюмів, де є непарні деталі (наприклад: верхній комір і нерозрізна спинка).

При розкладці у два напівкомплекти верхній комір досить покласти один. При настиланні «лицем до лиця» верхній комір буде викроєний для одного виробу з верхнього полотна, адля іншого — з парного.

Спосіб настилання полотен «лицем до лиця» є найбільш економічним при багатокомплектній розкладці. Такий спосіб розташування полотен дозволяє виявити текстильні дефекти тканини. Тому тканини, що мають дефект різновідтінковості, використовують у настилах довжиною не більш 3 м, або настилають «лицем вниз».

За видом настили можуть бути:

· основними;

· додатковими;

· допоміжними.

Основні настили являють собою багатокомплектні розкладки лекал, що дозволяють найбільше раціонально використовувати матеріал і довжину настильних столів.