Встановлення географічних закономірностей.

Встановлення причинно-наслідкових зв’язків

у загальній географії вивчають зв’язки, що стосуються як однієї, так і кількох оболонок Землі. Показувати їх слід на доступному для шестикласників рівні, при цьому бажано використовувати засоби наочності.

На початковому етапі виконання завдань, спрямованих на встановлення причинно-наслідкових зв’язків, важливо підвести учнів до осмислення понять „причина” і „наслідок”. Цьому допомагає схематичне зображення зв’язків, що існують у природі.

У подальшому засвоєнні причинно-наслідкових зв’язків велике значення мають пояснення вчителя, в яких розкриваються процеси, що протікають у природі.

Види причинно-наслідкових зв’язків:

1) зв’язки, які належать до одного компонента природного комплексу;

2) зв’язки між двома компонентами природного комплексу (між рельєфом і кліматом, між кліматом і внутрішніми водами);

3) взаємозв’язки між компонентами природного комплексу, в т. ч. в географічній оболонці. Вони особливо складні. Наприклад, при вивченні річки виявляються зв’язки між рельєфом, висотою, напрямкомпохилом, гірськими породами, кліматом;

4) зв’язки між природою і господарською діяльністю.

У встановленні причинно-наслідкових зв’язків виділяють окремі напрямки:

1) постановка мети – виявляти причини утворення чи зміни об’єктів і явищ;

2) навчання виділяти причини і наслідки;

3) тренувальні вправи у знаходженні зв’язків;

4) самостійне пов’язання причини і наслідків, перенесення прийомів в нові умови навчання.

Причинно-наслідкові зв’язки встановлюються при роботі з географічними і топографічними планами, перегляді відеофрагментів, діапозитивів, спостереженні в природі.

Особливо важливим є встановлення причинно-наслідкових зв’язків при вивчення природних комплексів, оскільки саме ці зв’язки становлять сутність цього поняття.

Фізико-географічні закономірності відбивають найбільш істотні, повторювальні й відносно стійкі зв’язки та відносини між географічними об’єктами. В курсі загальної географії розкриваються закономірності, що допомагають зрозуміти природу нашої планети, відбивають логіку її розвитку, зокрема:

· розміщення гірських порід і рівнинних територій у зв’язку з будовою земної кори;

· розміщення основних поясів атмосферного тиску на Землі;

· закономірності в температурі та кількості опадів;

· закономірності переміщення повітряних мас;

· закономірності поширення течій в океані;

· закономірності поширення грунтів, рослин і тварин.

Для встановлення закономірностей використовують такі прийоми: зіставлення, порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Два шляхи первинного засвоєння закономірностей:

1. вивчення географічних об’єктів або опора на знання про них, наявні у шестикласників.

2. від наведеного вчителем формулювання до наступної конкретизації і закріплення.

І в першому в другому випадку засвоєння завершується застосуванням знань при виконанні завдань, вправ тощо.