Правового статусу селянина

До суб’єктів права юридична наука відносить учасників суспільних відносин (громадян та юридичних осіб), які на підставі чинного законодавства є носіями суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Суб’єктами аграрного права виступають громадяни, сільськогосподарські підприємства всіх форм власності та форм господарювання.

Правовий статус працівника-селянина – це закріплена в нормах чинного законодавства системно впорядкована сукупність реальних прав, юридичних обов’язків та інтересів працівника, що їх охороняє закон, у сфері аграрної діяльності, яка гарантується державою і особистою відповідальністю селянина перед законом, суспільством і трудовим колективом.

Розрізняють загальний, спеціальний та індивідуальний правові статуси особи. Загальний і спеціальний статуси існують поза стадією реалізації, в статиці. Коли працівник сільського господарства як конкретний індивід реалізує належні йому статутні права і обов’язки, він набуває індивідуального правового статусу. Останній є змінним, динамічним у часі та показує, які права і обов’язки їх носій фактично реалізує в даний момент.

Правовий статус селянина складається з трьох основних частин:

1) конституційних прав, свобод і обов’язків громадян України; 2) прав і обов’язків, закріплених галузевим законодавством для всіх найманих працівників; 3) прав і обов’язків, що відображають спе­цифіку правового становища працівників саме сільсько­госпо­дарських підприємств, а з переходом до багатоукладної економіки – сільсько­госпо­дарських підприємств всіх форм власності, форм господа­рювання, а також найманих працівників фермерських господарств.

Основні права, свободи і обов’язки громадян нашої держави закріплено в Конституції. Вони складають основу правового становища громадянина України і є єдині для всіх працівників, зокрема і для сільськогосподарських.