ЗМІНА ЗУБЦІВ І ІНТЕРВАЛІВ У НОРМІ І ПАТОЛОГІЇ
ПАРАМЕТРИ НОРМАЛЬНОЇ ЕКГ
Еле-менти | Умови виникнення, тривалість | Амплі-туда (мм) | Особливості |
Зубці | |||
P | Збудження передсердь 0,08-0,11 | 0,5-2,5 | Позитивний PII>PI>PIII |
Q | Збудження лівої половини м/ш перетинки 0,03-0,04 | < ¼ R | негативний зубець перед R відсутній у V1-V3 повинний бути в V4-V6 |
R | Збудження верхівки, передньої, задньої і бокової стінок серця 0,03-0,04 | 5-25 | будь-який позитивний зубець QRS RII=RI+RIII V1<V2<V3=V4>V5>V6 |
S | Збудження базальних відділів шлуночків (особливо лівого) <0,03 | <8 у I, II <25 у V1 | будь-який негативний зубець після R V1>V2>V3>V4>V5>V6=0 у V3(V4) R=S (перехідна зона) |
T | Швидка реполяризація шлуночків 0,1-0,25 | < ½-⅓ R | позитивний зубець (може бути негативним у тих відведеннях, де домінує зубець S) |
Сегмент PQ | Проведення імпульсу через АV-з’єднання 0,11-0,18 | ізолінія | виміряється від початку зубця P до початку зубця Q(R) |
Сегмент ST | Згасання збудження, ізолінія шлуночків і початок реполяризації 0,002-0,12 | ізолінія | - |
Комп-лекс QRS | Збудження шлуночків | 0,06-0,1 |
Примітка: у AVR усі зубці мають протилежну полярність.
Число серцевих скорочень визначається по формулі:
60 (сек)
ЧСС =
RR (сек)
RR вимірюється в II відведенні. При неправильному ритмі знаходять середнє значення RR.
1. Зубець P може бути:
- ізоелектричним (=0)
- двофазним
- негативним
- розширеним
- роздвоєним (P mitrale)
- замість зубця Р може бути хвиля f (фібриляція) або хвиля F(тріпотіння)
2. Зубець Q може бути:
- патологічно глибоким
- відсутнім
3. Зубець R може бути:
- високоамплітудним
- низькоамплітудним
- розширеним
- зазубреним
- роздвоєним
4. Зубець S може бути:
- високоамплітудним
- розширеним
- зазубреним
5. Зубець T може бути:
- високоамплітудним
- гострим (коронарний Т)
- ізоелектричним
- двофазним
- негативним
6. Інтервал PQ може бути:
- подовжений
- укорочений
7. Інтервал QRS може бути:
- подовжений.
Електрична вісь серця (ЕВС) – це середній напрямок ЕДС серця в плині всього періоду деполяризації (проекція ЕДС серця на грудну клітку, збігається з анатомічною віссю серця).
Напрямок ЕВС визначається по величині зубців R і S у стандартних відведеннях:
- ЕВС не відхилена
RII=RI+RIII
- ЕВС відхилена вліво (лівограма)
RI >RII>RIII, SIII>RIII
- ЕВС відхилена вправо (правограма)
RIII>RI , SI>SIII
Кут між ЕВС і горизонтальним I стандартним відведенням називається кутом α
- ЕВС не відхилена: 0°<a<+90°
- ЕВС відхилена вліво: – 30°<a< 0°
- ЕВС відхилена вправо: + 90°<a<+120°
Електрична позиція серця – це положення серця в грудній клітці з урахуванням напрямку ЕВС і повороту серця навколо своєї анатомічної осі. Позицію визначають по подобі комплексів QRS у посилених однополюсних і грудних відведеннях.
1) Основна позиція: подібність комплексів QRS в відведеннях AVL,
AVF,V5,6; ∟α = ≈ +500 .
2) Горизонтальна позиція: подібність комплексів QRS в відведеннях AVL та
V5,6; AVF та V1,2; ∟α < + 300 .
3) Вертикальна позиція: подібність комплексів QRS в відведеннях AVF та
V5,6; AVL та V1,2; ∟α = ≈ +900 .
4) Напівгоризонтальна позиція: подібність комплексів в відведеннях AVL та
V5,6; комплекс QRS в AVF малої амплітуди; ∟α ≈ + 300 .
5) Напіввертикальна позиція: подібність комплексів в відведеннях AVF та
V5,6; комплекс QRS в AVL малої амплітуди; ∟α ≈ + 700
6) Невизначена позиція: подібність комплексів QRS відсутня.
Для оцінки скорочувальної функції міокарда використовують систоличний показник, який визначається по формулі:
QT
СП= х 100%
RR
де: QT – електрична систола
RR - тривалість серцевого циклу
Результати співставляють з таблицею, де зазначені нормативи з урахуванням статі і ЧСС. Якщо отриманий СП перевищує належний більш ніж на 5,0%, це свідчить про зниження скорочувальної здатності міокарда.
Ознаки гіпертрофії лівого передсердя:
- двогорбий зубець Р з довжиною (шириною) 0,12 сек. та більше в відведеннях I, II, AVL, так званий “Р-mitrale”.
Ознаки гіпертрофії правого передсердя:
- високий, гострокінцевий зубець Р в відведеннях II, III, AVF при нормальній довжині його, так званий “Р-pulmonale”.
Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка:
1) ЕВС відхилена вліво, RI SIII
2) позиція горизонтальна чи напівгоризонтальна
3) у I, II, AVL, V5, V6 - високий зубець R, сегмент SТ нижче ізолінії, зубець Т негативний;
4) у III, AVF, V1, V2 - глибокий зубець S.
Ознаки гіпертрофії правого шлуночка:
1) ЕВС відхилена вправо, SI RIII
2) позиція вертикальна чи напіввертикальна;
3) в II, III, AVF, V1, V2 - високий зубець R, сегмент SТ нижче ізолінії, зубець Т негативний;
4) у I, AVL, V5, V6 - глибокий зубець S.
АНАЛІЗ ЕКГ ПРОВОДЯТЬ ЗА НАСТУПНИМ ПЛАНОМ:
1. Вольтаж
2. Водій ритму
3. Ритм, ЧСС
4. Електрична вісь
5. Позиція
6. Систолічний показник
7. Характеристика зубців і часових інтервалів.
Висновок по ЕКГ – водій ритму, ритм, ЧСС, ел. вісь, позиція, характеристика зубців і часових інтервалів.
План самостійної роботи:
Під керівництвом викладача освоїти техніку реєстрації ЕКГ один на одному в 12 відведеннях. Самостійно провести аналіз отриманих електрокардіограм в наступному порядку:
1. Визначити правильність серцевого ритму. Ритм синусовий чи ні. В зв’язку з тим, що в нормі водієм ритму є синусовий вузол і збудження передсердь відбувається перед збудженням шлуночків, то зубець Р повинний розташовуватися перед шлуночковим комплексом. Тривалість інтервалів
R–R повинна бути однаковою;
2. Підрахувати в II відведенні основні зубці і інтервали: R-R – відстань між двома вершинами R-R при правильному ритмі, чи середнє арифметичне 5 відстаней R-R при неправильному ритмі. Підрахувати число серцевих скорочень по формулі: ч.с.с. = 60 сек. /(R-R у сек.) Інтервал Р-Q (Р-R) - відстань від початку зубця Р до початку зубця Q (R), у нормі - 0,12-0,18 сек.
Комплекс QRS - відстань від початку зубця Q(R) до кінця зубця S(R), у нормі - 0,06-0,10 сек. Інтервал Q-Т (електрична систола) - відстань від початку зубця Q (Р) до кінця зубця Т. Електрична систола співставляється з належною, котру знаходимо по таблиці чи обчислюємо по формулі:
QТ=К*√R-R (у сек.), де К- константа, рівна для чоловіків – 0,37, для жінок – 0,39.
Систолічний показник (СП) у % =QT/R–R*100 Отримана величина СП співставляється з належною, знайденою по таблиці;
3. Визначити положення електричної осі серця, порівнявши в стандартних відведеннях зубці
RI і RIII, SI і SIII.
Нормограма: RII=RI+RIII
Лівограма: RI SIII
Правограма: SI RIII
4. Виявити патологію зубців і інтервалів ЕКГ, звернути увагу на наявність глибокого, розширеного зубця Q, зміщення сегмента SТ від ізолінії, наявність негативного чи двофазного зубця Т.
5. Виявити ознаки гіпертрофії шлуночків серця: наявність високого зубця R у лівих (V5–V6) чи в правих (V1–V2) грудних відведеннях, зміщення сегмента SТ нижче ізолінії, наявність негативного зубця Т в відповідних відведеннях.
Результати аналізу отриманих ЕКГ представити викладачу у виді протоколу ЕКГ.