Ряди розподілу та їх види

Внаслідок зведення статистичного матеріалу отримують ряди цифрових показників, які характеризують окремі сторони явищ або їх змін у часі. Вони називаються статистичними і діляться на ряди розподілу і ряди динаміки.

Ряд розподілу — групування одиниць сукупності за однією ознакою. Він складається з варіантів і частот. Варіант — окреме значення групувальної ознаки. Частота — число, що показує,. скільки разів повторюються окремі значення варіант у сукупності. Розрізняють ряди розподілу з абсолютними, відносними та нагромадженими частотами.

 

Рис. 3.4.1. Види рядів розподілу залежно від статистичної природи групувальної ознаки.

 

Ряди розподілу графічно зображуються у вигляді полігону – дискретний ряд і гістограми – інтервальний ряд.

Ряди розподілу дають лише первісну характеристику сукупності, але вони визначають межі і можливості застосування інших статистичних методів.

3.5.Статистичні таблиці

Невіддільним елементом зведення та групування с статистич­на таблиця. За допомогою таблиць зручно порівнювати й аналі­зувати зведені дані. Недаремно кажуть, що “у німих статистич­них таблицях вся красномовність статистики”.

Статистична таблиця − форма раціонального, компактного, наочного, систематизованого викладу результатів зведення. Вона складається з підмета і присудка.

За логічним змістом статистична таблиця розглядається як “статистичне речення”. Підметом його є об’єкт дослідження: перелік елементів сукупності, їх групи, окремі територіальні одиниці або часові інтервали. Як правило, підмет розміщують у лівій частині таблиці, подаючи його назвою рядків. Присудок таблиці — це система показників, що характеризують підмет як об’єкт дослідження. Присудок формує в логічній послідовності верхні заголовки таблиці.

Таблиця має містити лише ту інформацію, яка безпосеред­ньо характеризує об’єкт дослідження. Слід уникати зайвої, другорядної інформації. Розміщення підмета й присудка підпорядко­ване принципу компактного та раціонального викладення матері­алу, його аналізу.

При складанні плану дослідження проектується макет таблиці.

Макет статистичної таблиці — це комбінація горизон­тальних рядків і вертикальних граф, на перетині яких утворюю­ться клітинки. Ліві бічні та верхні клітинки призначені для сло­весних заголовків — переліку складових сукупності та системи показників, решта — для числових даних. Основний зміст табли­ці розкриває її назва (Рис. 3.6.1).

 

Назва таблиці

 

Таблиця ....

Зміст рядків Верхні заголовки
А ...
Бічні заголовки          
         
         
         
Підсумковий рядок          

 

Рис. 3.6.1. Макет статистичної таблиці

 

Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяють на прості, групові та комбінаційні.

Види таблиць:

a) прості − у яких підмет не має групувань. Підметом простої таблиці є перелік елементів сукупності, територіальний ряд (регіони, обла­сті), хронологічний ряд.

b) групові − у яких у підметі розміщують групи елементів за однією ознакою. У присудку таких таблиць міститься кількість одиниць сукупності, що входять до кожної групи.

c) комбінаційні − таблиці, у яких підмет поділяється на групи за однією ознакою і на підгрупи за іншою. Іноді групи за однією ознакою розміщуються у підметі, а за другою - у присудку.

Правила складання статистичних таблиць:

1. Таблиця повинна бути невеликою за розміром, включати тільки ті данні, які необхідні для вивчення певного явища.

2. Назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути чіткими, лаконічними, без скорочень. У назві вказується об’єкт, його ча­сова і географічна ознаки. Якщо назви окремих граф (рядків) по­вторюються, мають однакові терміни або однаковий зміст, то їх доцільно об’єднати спільним заголовком.

3. У верхніх і бічних заголовках подають одиниці, використо­вуючи загальноприйняті скорочення, іноді для них відводиться окрема графа. Якщо одиниця вимірювання спі­льна для всіх даних таблиці, її зазначають над таблицею.

4. Рядки та графи доцільно пронумерувати. При цьому графу з назвою підмета позначають літерою алфавіту, інші графи − но­мерами. Це дає змогу розкрити методику обчислення показників присудка таблиці.

5. Якщо явище відсутнє, то у відповідній клітинці треба поставити “ − ”, якщо немає відомостей про розмір явища, то записують “немає відомостей” або проставляють крапки (...), якщо клітинки не заповнюються – ставиться “х”. Дуже малі числа записуються (0,0) або (0,00).

6. Кількісні показники у межах однієї графи повинні наводитись з однаковою точністю.

7. У таблицях повинні бути підсумки.

8. Читають статистичну таблицю з підсумків.

9. Якщо потрібна додаткова інформація, певні уточнення циф­рових даних, до таблиці додається примітка.