Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення

Проблема інформаційного забезпечення є першочерговою не лише для статистичного дослідження, а й для будь-якої сфери ді­яльності. Інформаційне забезпечення це сукупність відомос­тей про явища та процеси суспільного життя, які орієнтовані на певних користувачів. Отже, інформація це продукт збирання та обробки даних, що має відповідне аналітичне призначення, відомий вислів С. Лемма: “Інформація — це влада” наголошує на тому, що наявність якісної інформації дає змогу правильно й рішуче керувати економічними та соціальними процесами. Так, відомості про склад і природний рух населення є підставою для перспективних розрахунків його чисельності, бюджети домогосподарств — основою для розробки програми соціального захисту, визначення механізму індексації доходів населення. Інформація про ринок товарів і послуг — це підґрунтя для маркетингової політики, зокрема для регулювання рівня цін, забезпечення рин­кових пропорцій.

Проте нові ринкові умови, зокрема створення недержавних структур, дещо порушили цілісність інформаційного простору. Виникли такі сфери, яких раніше не існувало або їх існування не засвідчувалось (комерційна та підприємницька діяльність, не­формальна зайнятість, “тіньова” економіка тощо). Отримання та­кої інформації ускладнилось через наявність багатьох перешкод: комерційна таємниця, відсутність реєстраційного номера фірми, невідповідність юридичної та фактичної адрес, а також зареєст­рованого і фактичного виду діяльності. Внаслідок демонополіза­ції економіки з-під державного інформаційного контролю ви­йшло багато підприємств, установ та організацій. З огляду на це постала потреба розробляти й удосконалювати методи збирання різнобічних статистичних даних. Це пов’язано з ретельним нау­ковим обґрунтуванням мети та способу отримання інформації, її подальшого використання. Тому процес формування якісної ін­формаційної бази потребує чіткої спланованості першого етапу статистичного дослідження, яким є статистичне спостереження. Статистичне спостереження це спланована, науково орга­нізована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і масовістю даних та способами їх отримання. Крім безпосередньої реєстрації (вимірювання, підрахунок, оцінювання) широко застосовується вивчення суспільної думки на підставі опитування.

Залежно від рівня реєстрації, статистичні спостереження мо­жуть бути первинними або вторинними. Первинне спостере­ження це реєстрація вихідних даних, що надходять від об’єкта, який їх продукує. Прикладом може бути поточний облік кількості зареєстрованих шлюбів і розлучень у відповідній уста­нові; опитування населення щодо ставлення до процесу привати­зації майна. Вторинне спостереження це збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних, наприклад матеріалів бан­ківських звітів, результатів аудиторської перевірки, підсумків бі­ржових торгів. Отже, які дані вважаються статистичними?

Статистичні дані це масові системні кількісні характерис­тики соціально-економічних явищ і процесів. Ступінь масовості залежить від рівня узагальнення досліджуваних явищ. На макрорівні збирають дані про явища та процеси загальнодержавного хара­ктеру. Це відомості про виробничий потенціал держави, розмір її фінансових ресурсів, експорт-імпорт товарів, рівень безробіття, кількість зареєстрованих злочинів. На мікрорівні дані є також ма­совими, але іншого ґатунку. Матеріали, що їх збирають окремі міністерства, відомства, підприємства, установи, товариства та фір­ми, характеризуються певною фрагментарністю. Прикладом є дані про кількість та розмір акціонерних внесків певного товариства, кредитні та депозитні процентні ставки комерційних банків, кіль­кість квартир, проданих на біржі нерухомості, і т. ін.

Статистичні дані обов’язково мають кількісну визначеність, завдяки чому підлягають нагромадженню, зведенню та узагаль­ненню. Останнє можливе лише за умов їх системності. Статистич­ні дані — це не “будь-що під рукою”, а лише факти, що узго­джуються, порівнюються і в сукупності відбивають певний бік явища чи процесу. Так, визначаючи доходи населення, слід зва­жати на те, до якої соціальної групи воно належить, які має дже­рела засобів існування, в якій місцевості мешкає.

Зрозуміло, що від якості даних статистичного спостереження залежать результати подальшого дослідження. Тому вони мають відповідати певним вимогам.

Перша — це вірогідність даних, тобто їх відповідність реаль­ному стану. На жаль, ця вимога іноді не додержується як на мікро-, так і на макрорівні. Прикладом можуть бути матеріали пере­писів населення на території України в період Першої та Другої світових війн. Вони не враховували значних втрат населення вна­слідок репресій, розкуркулювання та голодомору. На мікрорівні типовим є приховування частини доходів від оподаткування як юридичними, так і фізичними особами. Досягти достатньої віро­гідності можна, з одного боку, усунувши передумови таких ви­кривлень (наприклад, удосконаливши податкову систему, а з ін­шого — застосувавши чутливішу систему оціночних показників.

Друга вимога — це повнота даних як за їх обсягом, так і по суті. Наприклад, у разі дослідження ринку покупців певного то­вару слід брати до уваги не лише ті верстви населення, на які він розрахований, а й категорії споживачів, які можуть придбати то­вар для своїх дітей, родичів, друзів. Щодо повноти по суті, то во­на забезпечується системним добором кількох взаємозалежних ознак явища. А саме, визначаючи ринок споживачів, слід поціка­витись їхніми потребами, смаком, вимогами, платоспроможніс­тю. Потрібно також знати стратегію своїх конкурентів.

Третя вимога — це своєчасність даних. Інформація має дійти до користувача, перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корис­ність. Наприклад, дані біржових торгів або валютних курсів ма­ють надходити до користувача в міру їх виникнення та реєстра­ції; цінність даних бюджетних обстежень втрачається з часом, особливо в умовах високої інфляції.

Четверта вимога — ця порівнянність даних у часі або у просторі. Дані можуть бути не порівнянні за складом сукупності. Наприклад, нестійкою є структура емітентів на фондовому ринку України. Істотних змін зазнає склад населення за джерелами за­собів існування, виникають нові групи — підприємці, фермери, безробітні. Гострою є проблема порівнянності за одиницями, які взято для вимірювання, особливо це стосується вартісних показників в умовах тривалої високої інфляції або внаслідок грошової реформи.

З переходом національної статистики на міжнародні стан­дарти важливо керуватися порівняльною методикою збирання даних та обчислення статистичних показників. Так, програ­мою нового перепису населення України затверджено одиницю спостереження, використовувану у світовій практиці, а саме: “домогосподарство” замість “родина”, як це було в попередніх переписах. “Домогосподарство” означає сукупність осіб, що мешкають разом і ведуть спільне господарство. Очевидно, ця категорія ширша від попередньої, оскільки не обмежується ли­ше родинними зв’язками. Порівнянність методики обчислення статистичних показників важлива, особливо для вторинних спостережень. Так, показник, що визначає ступінь демографіч­ного та соціального розвитку країни, коефіцієнт смертності не­мовлят — через непорівнянність методики збирання та обчис­лення — є заниженим порівняно з фактичним в Україні згідно з міжнародною методикою.

Важливою є порівнянність даних за територіальною належні­стю одиниць внаслідок відповідних змін. Наприклад, набуття статусу міського поселення сільськими населеними пунктами під час промислового будівництва або набуття статусу Автономної Республіки Крим колишньою областю тощо.

П’ятою вимогою є доступність даних. З переходом до рин­кових умов питання їх доступності особливо загострюється. Ці дані важко не лише зібрати, а й отримати гомону статистичну ін­формацію. Відомо, що за радянських часів великий обсяг статис­тичної інформації приховувався під широкого загалу. У період демократизації більшість матеріалів державної статистики стали “відкритими”. Проте ускладнилась ситуація з централізованим збиранням даних, особливо в недержавних структурах. Низький рівень відповідальності таких структур щодо подання звітів, а то й повна не підзвітність деякої їх частини призводить до порушен­ня вимог повноти та своєчасності реєстрації даних.

Одержання якісної статистичної інформації значною мірою залежить від того, на якому рівні вона збирається. В Україні ді­ють дві системи: централізована (загальнодержавна) та децент­ралізована (відомча, окремих економічних структур). Звичайно, централізована система збирання має ширші можливості для які­сного спостереження: наукову методику, кваліфіковані кадри, технічне забезпечення тощо. Проте децентралізована система є оперативнішою завдяки меншому розриву в часі між збиранням даних і використанням готової статистичної інформації. Для де­централізованої системи гостро постає проблема наукової об­ґрунтованості методів статистичного спостереження та їх прак­тичного застосування.

Статистичне спостереження здійснюється в три етапи:

1) підготовка спостереження;

2) реєстрація статистичних даних;

3) формування бази даних.

Підготовка статистичного спостереження — найвідповідаль­ніший етап, оскільки тут постають і вирішуються основні мето­дологічні питання: що і як вивчатиметься, на які запитання по­трібно дістати відповіді. На цьому етапі вирішуються також організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. Тобто на першому етапі складається до­кладний план статистичного спостереження, що охоплює методологічні та організаційні питання.

На другому етапі збирають дані. Процес копіткий, що потре­бує чіткої взаємодії, зкоординованості та оперативності всіх ви­конавчих служб. Чим коротший термін збирання, тим більш своєчасною та дешевою буде інформація. Від якості збирання за­лежать також точність, повнота й вірогідність даних. Третій етап передбачає контроль та нагромадження даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних. Це дуже важ­ливо в умовах централізованого спостереження, коли нагрома­джуються величезні обсяги корисної інформації, пошук якої об­ходиться недешево, а знайти її й використати іноді важко. Підготовка статистичного спостереження починається з складання плану спостереження - сукупності програмно-методологічних та організаційних питань.