Характеристика агрегатних станів речовини
Лекція №2. Агрегатні стани речовини. Газоподібний стан речовини
Основні питання:
1. Агрегатні стани речовини, їх загальна характеристика.
2. Ідеальний газ, основні закони ідеального газу.
3. Реальні гази. Рівняння Ван-дер-Ваальса.
4. Зрідження газів. Застосування зріджених газів.
Залежно від зовнішніх умов речовина може перебувати в трьох основних станах: твердому, рідкому, газоподібному. Можливі інші стани: рідкокристалічний, плазмовий, нейтронний, гіперонний тощо. Кожний агрегатний стан відрізняється від іншого характером руху частинок і типом взаємодії між ними. Стабільність агрегатного стану пов’язана зі співвідношенням кінетичної (Ек) та потенціальної (Ер) енергії взаємодіючих частинок.
Агрегатний стан речовини | Співвідношення Ек і Ер частинок | Об’єм | Форма | Стисливість | Густина |
Газоподібний | Ек > Ер | Співпадає з об’ємом посудини, залежить від температури і тиску | Заповнює посудину, приймаючи його форму | Висока | Низька |
Рідкий | Ек = Ер | Фіксований | Нефіксована - повністю або частково заповнюють посудину | Незначна | Від помірної до великої |
Твердий | Ек < Ер | Фіксований | Фіксована | Практично відсутня | Значна |
Характерна особливість газоподібного стану – вільний рух частинок (атомів, молекул) в об’ємі, що значно перевищує об’єм самих частинок.
Сили міжмолекулярної взаємодії виявляються, коли молекули наближаються одна до одної на достатньо близьку відстань.
Це зумовлює:
ü невелику густину газів;
ü здатність до безмежного розширення;
ü створення тиску на стінки посудини, що чинить опір;
ü істотні відмінності властивостей при високих тисках і низьких температурах.
Термін „газ” запроваджений датським вченим Дж.Ван Гельмонтом (1577 – 1644), означає „хаос” (від грецького слова).
Ідеальний газ – це газ, що знаходиться в такому стані, де можна нехтувати силами міжмолекулярної взаємодії та об’ємом молекул цього газу. Це спрощена модель реального газу.
Газові закони – математичні співвідношення між температурою, тиском та об’ємом газів (цілком точні для ідеального газу, а для реального – тільки при дуже малих тисках). Фізичний стан ідеального газу визначається трьома параметрами: Т, Р, V, які зв’язані між собою в рівняння стану ідеального газу.
Кінетична теорія газів – математична модель ідеального газу, яка дає змогу визначити поведінку газів і закони газового стану.
Виходячи з кінетичних уявлень про будову матерії, М.В.Ломоносов (1749р.) доповнив положення кінетичної теорії газів.