Кераміка

Живопис

Камінь

Етруски

Стародавні вважали, і, мабуть, справедливо, що етруски прийшли з Лідії. У всякому разі, з кінця VII ст. культура етрусків відіграє важливу роль в Італії, і особливо в Тоскані. Мистецтво цього народу пережило орієнталізуючий період приблизно між 700 і 625 рр. до н.е., потім випробувало вплив грецької культури. Архаїчна епоха, пов'язана із впливом іонійськой, а потім аттичной культури, відноситься умовно до періоду між 575 і 475 рр. і була найбільш плідною в мистецтві етрусків. У IV ст. установлюється класичний стиль, але одночасно позначився й занепад, тому що етруски тяжіли до традицій своєї архаїки, а з III ст. їхнє мистецтво поступово розчиняється в загальному потоці римського мистецтва.

Потужна архітектура етрусків не блищала декоративним багатством. Цікавіше похоронні стели, закруглені вгорі й звужені донизу; невисокий рельєф розташован трьома смугами, що займають усю поверхню, краї декоровані орнаментом хвилі, що набігає (илл. 387).

Внутрішні приміщення гробниць прикрашалися настінними розписами, що дійшли до нас у гарному стані. З їх ми черпаємо інформацію про обладнання будинків і про повсякденне життя людей; етруски дуже опікувалися про загробне життя й намагалися обставити її всіма зручностями земного існування. Ми бачимо численні сцени бенкетів, танців, рибного лову й полювання (илл. 388), люди зображуються на них переважливо в профіль. Деякі деталі передані з великою жвавістю: флейтист, птахи, дельфіни.

Цікаві посудини етрусків, і насамперед кераміка «буккеро», все-таки з художньої точки зору уступають грецьким виробам. Більш самостійні декоративні рельєфи, наприклад антефікси. Ці архітектурні елементи, що облямовують дах, відрізняються більшою різноманітністю й свідчать про високу майстерність. Самий знаменитий зразок цього жанру - писана теракотова статуя Аполлона з Вей. створена в VI ст. до н.е. Збереглися голови жінок, бородатого божества, маска Горгоны з Вей з майже добродушним вираженням, групи «Силена й Менади» із храму в Сатрікумі й інші твори. Скульптура, яку греки виконували в камені, виконувалася в етрусків із глини й була відзначена більшою своєрідністю. У похоронних групах, наприклад на відомому саркофазі із Черветри, відчувається прагнення до портретності зображення. Прекрасними декоративними ефектами відрізняються плитки з пальметтами із храму Аполлона у Вейях, поставлені поперемінно то вгору, то вниз візерунком, і цілком ажурні карнизи фронтону з помітною перевагою криволінійних елементів.