Щомiсячнi страховi виплати та iншi витрати на вiдшкодування шкоди
1. Сума щомiсячної страхової виплати встановлюється вiдповiдно до ступеня втрати професiйної працездатностi та середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоров’я.
Сума щомiсячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоров’я.
У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.
2. У разi стiйкої втрати професiйної працездатностi, встановленої МСЕК, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв проводить одноразову страхову виплату потерпiлому, сума якої визначається iз розрахунку середньомiсячного заробiтку потерпiлого за кожний вiдсоток втрати потерпiлим професiйної працездатностi, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внести до Фонду.
У разi коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпiлому встановлено iнший, вищий ступiнь стiйкої втрати професiйної працездатностi, з урахуванням iншої професiйної хвороби або iншого калiцтва, пов’язаного з виконанням трудових обов’язкiв, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається iз розрахунку середньомiсячного заробiтку потерпiлого за кожний вiдсоток збiльшення ступеня втрати професiйної працездатностi вiдносно попереднього обстеження МСЕК.
Якщо комiсiєю з розслiдування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не тiльки з вини роботодавця, а й внаслiдок порушення потерпiлим нормативних актiв про охорону працi, розмiр одноразової допомоги зменшується на пiдставi висновку цiєї комiсiї, але не бiльш як на 50 вiдсоткiв.
3. Моральна (немайнова) шкода, заподiяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпiлим професiйної працездатностi, вiдшкодовується Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв за заявою потерпiлого з викладом характеру заподiяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням вiдповiдного висновку медичних органiв. Вiдшкодування здiйснюється у виглядi одноразової страхової виплати незалежно вiд iнших видiв страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати, незалежно вiд будь-яких iнших страхових виплат.
4. Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв фiнансує витрати на медичну та соцiальну допомогу, в тому числi на додаткове харчування, придбання лiкiв, спецiальний медичний, постiйний стороннiй догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лiкування, придбання спецiальних засобiв пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.
Якщо внаслiдок нещасного випадку або професiйного захворювання потерпiлий тимчасово втратив працездатнiсть, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв фiнансує всi витрати на його лiкування.
Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.
Додаткове харчування призначається на конкретно визначений строк за рацiоном, який складає дiєтолог чи лiкар, який лiкує, та затверджує МСЕК. Неможливiсть забезпечення потерпiлого додатковим харчуванням у лiкувально-профiлактичному або реабiлiтацiйному закладi пiдтверджується довiдкою за пiдписом головного лiкаря (директора) цього закладу. В цьому разi компенсацiя витрат на додаткове харчування здiйснюється Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на пiдставi інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти харчування у торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали.
Витрати на лiки, лiкування, протезування (крiм протезiв з дорогоцiнних металiв), придбання санаторно-курортних путiвок, предметiв догляду за потерпiлим визначаються на пiдставi виданих лiкарями рецептiв, санаторно-курортних карток, довiдок або рахункiв про їх вартiсть.
Сума витрат на необхiдний догляд за потерпiлим залежить вiд характеру цього догляду, встановленого МСЕК, i не може бути меншою (на мiсяць) вiд:
1) розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати,– на спецiальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);
2) половини розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати, – на постiйний стороннiй догляд;
3) чвертi розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати, – на побутове обслуговування (прибирання, прання бiлизни тощо).
Витрати на догляд за потерпiлим вiдшкодовуються Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв незалежно вiд того, ким вони здiйснюються.
Iнвалiди I групи подають висновок МСЕК тiльки для встановлення спецiального медичного догляду.
Якщо встановлено, що потерпiлий потребує кiлькох видiв допомоги, оплата провадиться за кожним її видом.
5. Потерпiлому, який став iнвалiдом, перiодично, але не рiдше одного разу на три роки, а iнвалiдам I групи щорiчно безоплатно за медичним висновком надається путiвка для санаторно-курортного лiкування; у разi самостiйного придбання путiвки її вартiсть компенсує Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв у розмiрi, встановленому правлiнням Фонду.
Потерпiлому, який став iнвалiдом, компенсуються також витрати на проїзд до мiсця лiкування i назад. Особi, яка супроводжує потерпiлого, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв компенсує витрати на проїзд i житло згiдно iз законодавством про службовi вiдрядження.
Потерпiлому, який став iнвалiдом та використав щорiчну вiдпустку до одержання путiвки у санаторно-курортний заклад, роботодавець надає додаткову вiдпустку для лiкування (включаючи час проїзду) iз збереженням на цей час середньомiсячного заробiтку, який вiн мав до ушкодження здоров’я, або заробiтку, що склався перед вiдпусткою (за вибором потерпiлого).
Щомiсячнi страховi виплати потерпiлому протягом цього часу провадяться на загальних пiдставах.
6. За наявностi у потерпiлого вiдповiдно до висновкiв МСЕК медичних показань для одержання автомобiля Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв компенсує вартiсть придбання автомобiля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту i технiчного обслуговування та навчання керуванню автомобiлем у розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Згiдно з висновком МСЕК Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв може вiдшкодовувати й iншi витрати.
7. У разi смертi потерпiлого внаслiдок нещасного випадку або професiйного захворювання розмiр одноразової допомоги його сiм’ї повинен бути не меншим за п’ятирiчну заробiтну плату потерпiлого i, крiм того, не меншим за однорiчний заробiток потерпiлого на кожну особу, яка перебувала на його утриманнi, а також на його дитину, яка народилася протягом не бiльш як десятимiсячного строку пiсля смертi потерпiлого.
8. У разi смертi потерпiлого вiд нещасного випадку або професiйного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв згiдно з порядком, визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України.
9. У разi смертi потерпiлого суми страхових виплат особам, якi мають на це право, визначаються iз середньомiсячного заробiтку потерпiлого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпiлого та працездатних осiб, що перебували на його утриманнi, але не мали права на цi виплати.
У разi смертi потерпiлого, який одержував страховi виплати i не працював, розмiр вiдшкодування шкоди особам, зазначеним у статтi 33 цього Закону, визначається виходячи iз суми щомiсячних страхових виплат i пенсiї, якi одержував потерпiлий на день його смертi, з вiдповiдним коригуванням щомiсячних страхових виплат згiдно iз статтею 29 цього Закону. Причинний зв’язок смертi потерпiлого з одержаним калiцтвом або iншим ушкодженням здоров’я має пiдтверджуватися висновками вiдповiдних медичних закладiв.
Сума страхових виплат кожнiй особi, яка має на це право, визначається шляхом дiлення частини заробiтку потерпiлого, що припадає на зазначених осiб, на кiлькiсть цих осiб.
Сума страхових виплат непрацездатним особам, якi не перебували на утриманнi померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:
1) якщо кошти на утримання стягувалися за рiшенням суду, страховi виплати визначаються в сумi, призначенiй судом;
2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати встановлюється Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв.
У разi коли право на страховi виплати мають одночасно непрацездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого, i непрацездатнi особи, якi не перебували на його утриманнi, спочатку визначається сума страхових виплат особам, якi не перебували на утриманнi померлого.
Установлена зазначеним особам сума страхових виплат виключається iз заробiтку годувальника, а потiм визначається сума страхових виплат особам, якi перебували на утриманнi померлого, у порядку, передбаченому абзацами першим та другим цього пункту.
Страховi виплати особам, якi втратили годувальника, провадяться в повному розмiрi без урахування призначеної їм пенсiї у разi втрати годувальника та iнших доходiв.
10. Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв’язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
11. При обчисленні середньомісячного заробітку враховуються основна і додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які включаються до фонду оплати праці і підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
12. Середньомiсячний заробiток, обчислений у порядку, передбаченому частиною десятою цiєї статтi, береться для визначення розмiру одноразової допомоги потерпiлому або членам його сiм’ї та особам, якi перебували на його утриманнi, у разi смертi потерпiлого.
13. У разi повторного ушкодження здоров’я середньомiсячний заробiток, за бажанням потерпiлого, обчислюється за вiдповiднi перiоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров’я. Сума страхової виплати в цьому разi визначається згiдно iз ступенем (у вiдсотках) втрати професiйної працездатностi, що встановлюється МСЕК за сукупнiстю випадкiв ушкодження здоров’я.
Якщо повторне ушкодження здоров’я працiвника настало з вини iншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних пiдставах.
14. Якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробiток потерпiлого до ушкодження здоров’я не збереглися, сума страхової виплати визначається за дiючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професiєю (посадою) на пiдприємствi (в галузi), на якому працював потерпiлий, або за вiдповiдною тарифною ставкою (окладом) подiбної професiї (посади), але не менше розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати. Вiдсутнiсть документiв про заробiток пiдтверджується довiдкою роботодавця або вiдповiдного архiву.
15. У разi ушкодження здоров’я в перiод виробничого навчання (практики) сума страхової виплати визначається за дiючою на пiдприємствi ставкою (окладом) тiєї професiї (спецiальностi), якiй навчався потерпiлий, але не нижче найменшого розряду тарифної сiтки вiдповiдної професiї.
Якщо у перiод навчання (практики) потерпiлий одержував заробiток, сума страхової виплати визначається, за його згодою, iз середньомiсячного заробiтку за цей перiод. За бажанням потерпiлого сума страхової виплати може бути визначена iз середньомiсячного заробiтку до початку виробничого навчання (практики).
16. Виплата пенсiї по iнвалiдностi внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання провадиться потерпiлому вiдповiдно до законодавства про пенсiйне забезпечення, крiм випадкiв, передбачених пунктом 2 статтi 8 та статтею 9 цього Закону.
17. Неповнолiтнiй особi, яка вiдповiдно до статтi 9 цього Закону народилася iнвалiдом внаслiдок травмування на виробництвi або професiйного захворювання матерi пiд час її вагiтностi, або особам, зазначеним у пунктi 2 статтi 8 цього Закону, якi стали iнвалiдами пiд час вiдповiдних занять або робiт, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв провадить щомiсячнi страховi виплати як iнвалiдам дитинства, а пiсля досягнення ними 16 рокiв – у розмiрi середньомiсячного заробiтку, що склався на територiї областi (мiста) проживання цих осiб, але не менше середньомiсячного заробiтку в країнi на день виплати.
18. Iндексацiя суми страхової виплати провадиться вiдповiдно до законодавства.
19. Якщо застрахований одночасно має право на безоплатне або пiльгове отримання одних i тих же видiв допомоги, забезпечення чи догляду згiдно з цим Законом та iншими законами, нормативно-правовими актами, йому надається право вибору вiдповiдного виду допомоги, забезпечення чи догляду за однiєю з пiдстав.