Строки та терміни. Позовна давність

Представництво і довіреність

Захист цивільних прав, відпові­дальність у цивільному праві

Цивільні правовідносини

Цивільне законодавство.

Загальні положення цивільного права.

Модуль 1

Теми:

Питання до теми «Загальні положення цивільного права»

1) Поняття цивільного права, предмет, метод цивільно-пра­вового регулювання.

2) Принципи та функції цивільного права.

3) Відмежування цивільного права від суміжних галузей права.

Методичні рекомендації

Студенти повинні з'ясувати, що цивільне право - це сукупність правових норм, які регулюють майново-вартісні та особисті немайнові відносини на засадах юридичної рівності сторін. Метою цив­ільного права є захист приватних інтересів. Перевагу у приватному праві мають диспозитивні норми, які забезпечують використання в регулюванні суб'єктивного розсуду учасників відносин.

Цивільне право забезпечує регулювання певної сфери відносин:

· відносин власності;

· відносин товарно-грошового обігу;

· відносин сфери особистого життя громадян, їх творчої та інтелектуальної діяльності.

Вказані відносини і складають предмет цивільного права. Особливе значення мають майнові відносини, вони складають основну сферу регулювання цивільного права. Студенти по­винні показати особливості відносин власності та відносин у галузі товарообігу, відносин у сфері особистого життя громадян, їх творчої та інтелектуальної діяльності.

Необхідно звернути увагу і на метод цивільно-правового регулювання. Ознаки методу відображені в загальному юридич­ному становищі суб'єктів, у диспозитивних началах цивільно­го законодавства, в особливостях цивільно-правових санкцій.

Загальне юридичне становище суб'єктів цивільного права – це знаходження їх в однаковому становищі один до одного, кожна сторона має свій комплекс прав і обов'язків.

Диспозитивність проявляється у тому, що учасники можуть діяти на свій розсуд, вирішуючи питання щодо прав та обо­в'язків у даному правовідношені.

Особливості цивільно-правових санкцій проявляються у:

· відновленні правового становища, яке існувало до пору­шення права;

· відшкодуванні збитків;

· сплаті штрафів тощо.

Стаття 3 ЦК України надає перелік принципів цивільно­го права:

1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особис­того життя людини;

2) неприпустимість позбавлення права власності, крім ви­падків, встановлених Конституцією України та законом;

3) свобода договору;

4) свобода підприємницької діяльності;

5) судовий захист цивільних прав та інтересів;

6) справедливість, добросовісність та розумність;

7) юридична рівність суб'єктів.

Студенти повинні вміти охарактеризувати кожен з прин­ципів, розкрити їх сутність, звернути увагу на функції сучас­ного цивільного права, показати їх види.

Функції в цивільно­му праві поділяються на:

1) регулятивну;

2) охоронну;

3) попереджувально-виховну;

4) попереджувально-стимулюючу.

Регулятивна забезпечує врегулювання нормами цивільно­го права відносин власності, товарно-грошових, особистих немайнових (наприклад ст.ст. 665-711 ЦК України регулюють відносини з приводу купівлі-продажу).

Охоронна забезпечує захист порушених прав суб'єктів ци­вільного права.

Попереджувально-виховна тісно пов'язана з охоронною і досягається через інститут цивільно-правової відповідальності. Сам факт існування цивільно-правових норм про відпові­дальність позитивно впливає на свідомість громадян, стриму­ючи їх від скоєння правопорушень.

Попереджувально-стимулююча полягає в стимулюванні різними цивільно-правовими засобами необхідної суспільству і державі поведінки громадян та організацій.

Цивільне право стикається з іншими галузями права, тому студенти повинні показати, як співвідноситься цивільне право з такими галузями права, як адміністративне, трудове, фінан­сове, сімейне, кримінальне та іншими.

Цивільне право прийнято ділити на дві частини: загальну і особливу.

Загальну складають норми про основні положення цивільно­го права, підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, здійснення та захист цивільних прав, суб'єкти та об'єкти цивіль­них прав, правочини, представництво і довіреність, строки і терм­іни, позовна давність, правовий інститут особистих немайнових прав, речове право, право власності, право інтелектуальної влас­ності, зобов'язальне право (загальна частина) та спадкове право.

Особлива частина складається з окремих видів зобов'язань. Це - договірні зобов'язання, зобов'язання з односторонніх дій, позадоговірні зобов'язання (делікти та зобов'язання з набуття, збереження майна без достатніх правових підстав).

Питання до теми «Цивільне законодавство»

1) Поняття цивільного законодавства.

2) Дія цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб.

3) Застосування цивільного законодавства за аналогією.

4) Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства.

Методичні рекомендації

Студенти повинні вміти показати систему цивільного зако­нодавства. Основу цивільного законодавства становить Консти­туція України. Вона передбачає цивільно-правові засади регу­лювання відносин власності (ст. 13,14,41), в неї закладені права громадянина на ім'я, честь, гідність та ін.

Після Конституції вищу юридичну силу мають Закони Ук­раїни, серед них основним є Цивільний Кодекс, затверджений Верховною Радою України 16.01.2003 р. Він складається з 6 книг, 90 глав, 1308 статей. Книга перша - «Загальні положен­ня», книга друга - «Особисті немайнові права фізичної особи», книга третя - «Право власності та інші речові права», книга четверта - «Право інтелектуальної власності», книга п'ята - «Зобов'язальне право», книга шоста - «Спадкове право». За­кони України «Про власність», «Про заставу», «Про цінні па­пери та фондову біржу» та інші.

Елементами структури цивільного законодавства є і підзаконні акти: Укази Президента, наприклад, "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспорт­них засобів", "Про організаційні заходи з підготовки об'єктів права державної власності до приватизації" та інші, постанови Кабінету Міністрів, наприклад "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав власності на нерухоме майно", Поста­нова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 р., якою затверджено Положення про порядок, продажу, придбання, реєстрації, облік і застосування спеціальних засобів самооборо­ни, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії" та інші.

Міністерства та відомства видають накази та розпоряджен­ня, наприклад, наказом Мінфіну України від 16.05.1996 р. зат­верджена Інструкція про порядок реєстрації виданих, поверну­тих та використаних довіреностей на отримання цінностей, а наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі (далі – МЗЕЗТ) України від 9.12.1995 р. - Правила торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами.

Локальні акти - статути та установчі договори підприємств.

Важливе значення має питання дії цивільного законодав­ства у часі, просторі і за колом осіб. Студенти повинні знати, з якого часу набувають чинності закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради і Президента України, норматив­но-правові акти Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти міністерств, відомств, інших центральних органів державної виконавчої влади.

У цивільному праві застосовуються такі поняття, як «ана­логія права» та «аналогія закону». Студенти повинні знати, за яких умов застосовується аналогія закону та аналогія права.

Застосування аналогії закону можливе за таких умов:

· відносини сторін знаходяться у сфері дії цивільного пра­ва, тобто є цивільно-правовими відносинами;

· вказані цивільні відносини не врегульовані Цивільним кодексом та іншими актами цивільного законодавства або договором;

3) існують норми, що регулюють подібні за змістом відносини.

Якщо використати аналогію закону для врегулювання відно­син неможливо, наприклад через відсутність норм, що регулю­ють подібні відносини, застосовують аналогію права, тобто ви­користовуються загальні засади цивільного законодавства.

Умови застосування аналогії права такі:

· відносини сторін знаходяться у сфері дії цивільного пра­ва, тобто є цивільними відносинами;

· вказані цивільні відносини не врегульовані ЦК, іншими актами цивільного законодавства або договором;

· відсутні норми, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

Важливе значення для ефективного функціонування правової системи мають постанови Пленуму Верховного Суду України. В них даються керівні роз'яснення судам з питань застосування цивільно­го законодавства Вони носять рекомендаційний характер. Роз'яснен­ня вищих судових органів треба розглядати як форми тлумачення чинного законодавства, що застосовуюся іудами.

Питання для самоконтролю

1.Поняття предмета цивільного права.

2.Особливості методу цивільно-правового регулювання.

3.Принципи цивільного права та їх зміст.

4.Функції цивільного права.

5.Система цивільного права.

6.Структура цивільного законодавства.

7.Дія цивільного законодавства у часі і просторі.

8.Застосування цивільного законодавства за аналогією.

9.Види цивільно-правових систем зарубіжних країн.

10.Загальна характеристика романо-германської правової системи.

11.Загальна характеристика англо-американської правової системи.

12.Поняття та предмет науки цивільного права та методи дослід­ження.

13.Цивільне право як навчальна дисципліна.