Закон Шарля

Ізохорний процес — це процес, який протікає за постійного об’єму (від грец. «хорос» — об’єм).

Зміну тиску й температури газу за постійного об’єму називають ізохорним процесом.

Досвід показує: якщо нагрівати газ за постійного об’єму, тиск газу збільшуватиметься прямо пропорційно абсолютній температурі.

Це означає, що під час ізохорного процесу тиск газу прямо про­порційно його абсолютній температурі: за

Залежність тиску газу від температури було досліджено напри­кінці XVIII ст. французьким ученим Шарлем, тому наведене спів­відношення називають законом Шарля.

У разі ізохорного процесу тиск певної маси газу прямо пропорційний його абсолютній температурі:

Графік залежності р(T) за V=const називають ізохорою.

Цей графік показує, що за постійного об’єму тиск газу прямо пропорційний його абсолютній температурі.

З позиції МКТ закон Шарля можна пояснити так: якщо збільшувати температуру газу, не даючи йому розширюватись, тобто помістивши в закриту посудину, то із зростанням середньої кінетичної енергії його молекул їхні удари об стінки посудини будуть посилюватись, тобто тиск газу збільшуватиметься.

 

5. Межі застосування газових законів

Експериментальна перевірка з використання сучасних методів довела, що:

1) газові закони виконуються тільки для незмінної маси газу;

2) закони Бойля—Маріотта, Гей-Люссака та Шарля досить точно описують поводження реальних газів за невеликих тисків і високих температур; за високих тисків і низьких температур спостерігаються значні відхилення від цих законів.