Моніторинг довкілля людини
Особи, винні в порушенні законодавства в галузі екологічної експертизи, притягаються відповідно до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.
Екологічна експертиза – вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан довкілля та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Екологічна експертиза
СПОСТЕРЕЖЕННЯ І МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ ЛЮДИНИ
Метою проведення експертизи техногенно-екологічної безпеки є
здійснення контролю за цією безпекою на рівні формування механізмів виникнення чинників впливу.
Експертизі підлягають проекти нормативних актів міністерств, відомств, Уряду АР Крим, місцевих органів державної виконавчої влади, міських, районних Рад, результати дослідницьких та передпроектних робіт, проектні матеріали в усіх галузях народного господарства; техногенно-екологічний стан, що склався в окремих населених пунктах та регіонах в результаті неконтрольованого розвитку та функціонування технічних об'єктів і комплексів, що створює небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій; потенційно небезпечні техногенні та природні об'єкти.
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан довкілля та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.
Основними завданнями екологічної експертизи є:
- визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи
здійснюваної діяльності; організація комплексної, науково обгрунтованої
оцінки об'єктів екологічної експертизи;
- встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного
законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил; оцінка впливу
діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан довкілля, здоров'я людей
і якість природних ресурсів;
- оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо
охорони довкілля і здоров'я людей; підготовка об'єктивних, всебічно
обгрунтованих висновків екологічної експертизи.
Основними принципами екологічної експертизи є:
- гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього
природного середовища;
- збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних
інтересів та врахування громадської думки;
- наукова обгрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність,
варіантність, превентивність, гласність;
- екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність
реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної
діяльності;
- державне регулювання;
- законність.
Об'єктами екологічної експертизи є: проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан довкілля, створення загрози здоров'ю людей.
Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан довкілля та здоров'я людей.
В Україні здійснюється державна, громадська та інші екологічні експертизи. Висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для виконання. Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані під час проведення державної екологічної експертизи.
Державній екологічній експертизі підлягають:
§ державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства;
§ проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлах і районах, схем упорядкування промислової забудови, інша передпланова і передпроектна документація;
§ інвестиційні проекти, техніко-економічне обгрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; документація за перепрофілювання, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан довкілля, в тому числі військового та оборонного призначення;
§ проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан довкілля та здоров'я людей;
§ документація за впровадження нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу та здоров'ю людей. Крім того, Кабінетом Міністрів України затверджено розроблений Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки і Міністерством охорони здоров'я перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, для яких здійснення державної експертизи є обов'язковим.
В Україні існує розвинута законодавча база для проведення моніторингу, що підкреслює важливість цього для країни.
Питання моніторингу регламентуються у майже двох десятках законів України, у розвиток яких прийнято три спеціальні постанови КМУ.
Стаття 22 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» регламентує основні положення щодо моніторингу довкілля в країні.
Постановою КМУ від 30.03.98 р. № 391 затверджене Положення про державну систему моніторингу довкілля, яке визначає порядок створення та функціонування державної системи моніторингу довкілля.