Якщо у підривника капсуль-запалювач виводитися з вогневого ланцюга й ізолюється від капсуля-детонатора, то такі підривники відносять до підривників напівзапобіжного типу.

Якщо у підривника ланцюг не розмикається, то це підривники незапобіжного типу, але в цьому випадку підривник, як правило, має механізм далекого взведення. Розглянемо основні конструкції пристосувань для ізоляції капсулів.

Двигуни використовуються для виключення капсулів запальників з вогневого ланцюга (М-12) або перекриття вогнепередаточних каналів від КВ і КД (ГВМЗ-7) у службовому звертанні. Переклад двигуна в бойове положення відбувається під дією пружини після звільнення його від відповідних стопорів. Так, у підривника М-12 двигун переміщається після звільнення його жалом ударника, а в ГВМЗ-7 – після вигоряння піротехнічного запобіжника механізму далекого взведення.

Рис. 12 Схема перекриття канала двигуном

Виступ інерційного ударника використовується для перекриття каналу від КВ до КД (КТМ). При пострілі інерційний ударник осідає під дією сил інерції і своїм виступом перекриває вогнепередаточний канал до капсуля-детонатора.

Рис. 13 Схема перекриття канала ударником

Поворотні втулки використовуються для виведення КД із вогневого ланцюга. В службовому звертанні вони утримуються інерційними або відцентровими стопорами. Поворот втулки в бойове положення здійснюється силою заведеної пружини (РГМ-2) або відцентровою силою. Якщо силою що зводить використовується відцентрова сила, то поворотну втулку встановлюють так, щоб її вісь обертання і центр мас були зміщені щодо осі обертання снаряду. Змінюючи величину зсуву можна одержати необхідну величину відцентрової сили. Для одержання далекого взведення ставлять годинний механізм. Поворотні втулки компактні і можуть використовуватися в малогабаритних підривниках.

Рис. 14Поворотна втулка

Поворотні диски використовуються для тих цілей, що і поворотні втулки, але повертаються в площині, що проходить через подовжню вісь підривника, під дією заводної пружини (ГКН) або відцентрової сили (ГКВ). У службовому становищі диск повернений так, що капсуль-детонатор виводиться з вогневого ланцюга. Застосовуються, головним чином, у малогабаритних підривниках.

Рис. 15Поворотний диск

Двигуни також використовуються для виведення капсуля-детонатора з вогневого ланцюга. У службовому становищі вони утримуються інерційними, відцентровими, піротехнічними або запобіжниками, їхнім сполученням. Переміщення в бойове положення здійснюється або силами стиснутих пружин (ГПВ-2), або відцентровими силами (КТД). У бойовому положенні двигун утримується від відскоку спеціальним фіксатором.

Розглянуті способи ізоляції капсулів забезпечують безпеку при пострілі, але не виключають можливість підриву снаряда після вильоту його з каналу ствола. Для виключення подібних випадків окремі підривники (РГМ-2) оснащують спеціальними запобіжними пристроями - нирялами з чеками. При передчасному спрацьовуванні капсуль-запалювача (до взведення підривника) його гази давлять на поринало. Поринало зрізує чеку і, опускаючи, стопорить пристосування для ізоляції капсулів. Підривник не зводиться, даючи відмовлення при зустрічі з метою.

Учбове питання № 3: Призначення, будова і дія підривників РГМ-2, РГМ-6, В429, Д-1-У

Механічний підривник РГМ-2 головний, ударний, запобіжного типу, з далеким взведенням і трьома установками: на миттєву, інерційну й уповільнену дію.

Застосовується для комплектації 100–152 мм осколкових і осколково-фугасних снарядів до гаубиць і гармат, а також 122 мм запальних і димових снарядів сталистого чавуна. Вони дозволяють вести стрільбу на рикошетах.

Підривник РГМ-2 складається з:

1. Корпуса.

2. Головної втулки з мембраною (призначена для розміщення ударного механізму).

3. Ударного механізму подвійної дії:

– ударника миттєвої дії (грибок, ударний стрижень, жало);

– інерційного ударника з капсюлем-запалювачем;

– осідаючої гільзи з лапками;

– запобіжного кільця;

– лапчастого контр-заповільника (таганчика);

– запобіжної, що зводить, і контрзаповільної пружин;

– трьох стопорних кульок.

4. Настановного пристрою (ковпачок і кран).

5. Уповільнюючого пристрою.

6. Поворотно-запобіжного механізму:

– поворотної втулки з заводною пружиною і віссю;

– детонаторної втулки (для розміщення КД);

– стопорного механізму.

7. Пристрою, що детонує:

– капсуль-детонатор;

– передатний заряд;

– детонатор.

8. Допоміжного запобіжника:

– ниряло з чекою.

Дія підривника РГМ2:

У службовому звертанні ударники утримуються від переміщення трьома кульками й осідаючою гільзою. Поворотна втулка повернена і зафіксована стопором; КД зміщений щодо передатного заряду. Для запобігання підривника від передчасної дії при установці крана на «З» служить поринало з мідною чекою. При передчасному спрацьовуванні КВ поринало, зрізуючи чеку, опускається в проріз поворотної втулки і стопорить її від повороту в зведене положення.

Установки підривника:

1. Заводська установка – на інерційну дію – кран на «О», ковпачок нагвинчений.

2. На миттєву дію – кран на «О», ковпачок загвинчений.

3. На уповільнену (рикошетну) дію – кран на «З», ковпачок нагвинчений.

При пострілі під дією сил інерції від лінійного прискорення осідають:

1. Осідаюча гільза (лапками жорстко з'єднується з запобіжним кільцем);

2. Осідаюча втулка стопорного механізму (звільняє завзяту кульку, що викочується відцентровою силою в бік і відкриває шлях для підйому стопора).

Після вильоту снаряду з каналу ствола під дією пружин піднімаються:

1. Осідаюча гільза разом із запобіжним кільцем (звільняються і викочуються три стопорних кульки, звільняючи реакційний і інерційний ударники);

2. Стопор (звільняє поворотну втулку і вона під дією заводної пружини повертається так, що КД сполучається з передатним зарядом). Підривник зведений.

На польоті:

Ударники миттєвої (реакційної) та інерційної дії утримуються від переміщення контруповільнюючою пружиною і лапчастим твердим запобіжником.

При зустрічі з перешкодою:

При установці на миттєву дію ударник миттєвої дії переміщається назад і наколює КВ, промінь вогню через отвір у крані передається на КД. Імпульс детонації останнього через передатний заряд передається детонатору, викликаючи розрив снаряду.

При установці на інерційну дію інерційний ударник під дією сил інерції переміщається вперед, зрізуючи (розгинаючи) лапки лапчастого запобіжника, і КВ наколюється на жало і т.д.

При установці на уповільнену дію підривник діє аналогічно попередньому випадку, але промінь вогню від КВ передається на КД лише після вигоряння порохового сповільнювача.