Другий закон Ньютона

План уроку

1.Залежність прискорення тіла від сили, що діє на нього. Маса тіла

2. Другий закон Ньютона

3. Приклади застосування другого закону Ньютона

1.Залежність прискорення тіла від сили, що діє на нього. Маса тіла

Інертність — властивість, яка полягає в тому, що для зміни швидкості тіла на задану величину необхідно, щоб дія на нього певного іншого тіла тривала певний час. Чим більшим є цей час, тим інертнішим є тіло.

Маса тіла – позитивна скалярна величина, що є мірою інертності тіла, тобто характеризує здатність тіла зберігати свою швидкість.

Коефіцієнт пропорційності між силою та прискоренням для різних тіл може бути різним. Цей коефіцієнт пропорційності є мірою інертності певного тіла і називається його масою. Чим більшою є маса тіла, тим більшу силу потрібно прикласти, щоб надати тілу певного прискорення.

Більш інертне тіло має більшу масу, менш інертне — меншу або

Під дією сили тіло змінює свою швидкість не миттєво, а поступово, тобто здобуває кінцеве прискорення, яке тем менше, чим більше маса, тобто при впливі однієї й тієї ж сили

Другий закон Ньютона: рівнодійна усіх сил, прикладених до тіла, дорівнює добутку маси тіла на його прискорення:

Прискорення, якого набуває тіло, прямо пропорційне масі тіла і має той самий напрям, що й сила:

Одиницю виміру сили в СІ визначають на основі другого закону Ньютона. Одиниця виміру сили називається [H] і визначається так: сила в 1 ньютон надає тілу масою 1 кг прискорення 1 м/с². Таким чином,